Для кожного мешканця нашої планети своя країна – найкраща. І це не дивно, бо його предки вклали часточку своєї душі у рідну землю. Тому й для мене Україна краща за інші держави. Тут є багато пам’яток світового рівня, але зараз я хочу розповісти про сім моїх особистих чудес. Про них ви не прочитаєте у книзі рекордів Гіннеса, не знайдете їх у списках ЮНЕСКО.
По-перше – Національний дендрологічний парк «Софіївка», що в місті Умань на Черкащині. Відвідував його досить багато разів і не переставав дивуватися неймовірній красі, яка була створена ще у 1796 році. Парк займає величезну територію, і обійти його – завдання не з простих, але якщо бачиш навколо себе таку красу – забуваєш про втому і продовжуєш насолоджуватися краєвидами.
Хто не знав, у нас в Україні є третє море – Київське, створене у 1960-х роках. І справді, коли потрапляєш туди вперше – емоції зашкалюють від гігантських розмірів водосховища. А особливо круто підніматись і опускатись за допомогою шлюзів, коли знаходишся на судні. Безумовно, дивує.
На невеликій відстані від східного узбережжя Київського моря розташувалося наймолодше місто України – Славутич, яке є прикладом ідеального міста. Його унікальність – будівництво силами восьми радянських республік, які втілювали свої проекти багатоквартирних будинків, котеджів, магазинів, спортивних комплексів і навіть ліхтарів. Всі будівлі виконані у стилі постмодернізм і доповнюють одне одного. Виглядає все це як музей під відкритим небом, що і приваблює туристів.
Перенесемося на захід країни. У Луцьку розташувався найдовший житловий будинок України – будинок-вулик. Його будували 12 років, а живе там близько 10 тисяч мешканців. По суті – це 40 будинків, сполучених між собою досить цікавим експериментальним способом, який нагадує вулик, але кількість і сумарна довжина усіх будівель вражає.
А в Закарпатській області є багато старовинних замків: Сент-Міклош в Чинадієво, Палац Шенборнів, Ужгородський замок і замок «Паланок». Відвідавши всі, складається враження, що побував у Середньовіччі. Це унікальні зразки тогочасної архітектури, що збереглися до наших днів. Коли будете планувати наступну подорож до Закарпаття, обов’язково додайте ці замки до свого маршруту.
А найглибша станція метро у світі теж знаходиться в Україні. Станція «Арсенальна», що в Києві, має глибину 105,5 метрів і відкрита ще наприкінці 1960 року. І досі ще жодна країна не побила цей рекорд, який ми впевнено тримаємо вже 60 років.
І останнє з моїх особистих чудес – ринок «Привоз» в Одесі – найбільший і найколоритніший у портовому місті. Золота жила гумору. Тут не потрібно нічого придумувати, варто тільки ходити та нотувати. Це неофіційний символ міста, як і тьотя Соня і Дюк. Та полегшити гаманець вам можуть ще на вході, «Мішки Япончики» тут не перевелись. Тому варто бути пильним. Це ж Одеса-мама.
Ось такі мої особисті чудеса, які я рекомендую відвідати кожному. Можливо хтось не згоден зі мною, але, як казав римський драматург Теренцій Публій: «Скільки людей, стільки й думок».
Іван ЧИНДАЦЬКИЙ,
випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”