Щороку прочани з усього світу приїжджають на прощу до Зарваницької чудотворної ікони Матері Божої. Цього року відзначалося 425-ліття Берестейської унії, яка своїми діями запобігла розпаду східної і західної церкви. Ця дата є особливою, адже вона показує ту єдність, яка була нам дарована після Хрещення.
Зарваниця – це село в Тернопільській області. За допомогою інформаційних джерел можна з легкістю розповісти про історію цієї місцини. Вона розпочинається ще за часів Київської Русі, коли на наші землі нападали монголо-татари. У 1240 році Київ зрівняли з землею, тоді вцілілі монахи тікали на Захід у пошуках прихистку. Один із таких ченців заховався у лісах галицького Поділля над рікою Стрипою. Він довго блукав і обезсилений голодом і важкою дорогою заснув з надією на поміч Божої Матері. Уві сні він побачив райську долину, на якій його чекала Марія з двома ангелами. Вона з посмішкою на обличчі дозволила йому доторкнутися до свого омофору. Проснувшись, він побачив у росянистій траві джерело чистої води, а над ним, у небі, засяяла ікона Божої Матері з Ісусом на руках. Після цього він збудував каплицю коло джерела і помістив у ній цей образ, а місце, де зірвав його сон, монах назвав Зарваницею. Згодом, люди почули про чудодійну місцину де є цілюща вода, і почали заселяти територію.
Дорога на прощу буває дуже нелегкою, адже багато людей йдуть пішки, і є такі, чия подорож триває більше тижня. Ми з моїми односельчанами йшли близько п’ятнадцяти годин. На жаль, моїх сил вистачило лише на третину дороги, але думаю, що з роками це число збільшиться. Трохи відпочивши і розклавши палатки, наш загін рушив на Хресну дорогу, яка стелиться від дзвіниці і до монашої печери. Її збудували так, що кожна стація має вигляд каплички і розповідає нам про важку долю Ісуса Христа. Потім ми вирушили до парафіяльної церкви, де знаходиться ікона Божої Матері Зарваницької. Там прийняли Святу Тайну сповіді і Євхаристії. Також побували на десятій зустрічі Патріарха Святослава з молоддю, де він відповідав на запитання юнацтва. Після цього була Служба Божа, по закінченню якої, прочани вирушили на традиційний похід зі свічками, від парафіяльного храму до місця об’явлення Діви Марії. Пізніше на подвір’ї церкви Пресвятої Трійці відбулися нічні чування для молоді. Там виступали гурт Kana та інші. Самі чування тривали від суботнього вечора аж до недільного ранку. Головною подією стала архиєрейська Служба Божа, після закінчення якої, було освячення води.
Цього року Зарваницька проща була для мене особливою, адже я отримала багато емоцій, вражень, спогадів і новий досвід. Зрозуміла, що йти пішки це не так вже й легко, але, коли тебе супроводжує Божа любов, молитви і пречудові люди, тобі стає набагато легше. Я раджу вам побувати в Зарваниці, тому що це святе місце наповнить вас світлом і теплом, подарує нові враження, заставить відпустити всі проблеми і переживання.
Ярина КОНДРАТ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”