Від дорослих можна почути: «А ось в ті часи все було по-іншому» або «Раніше було краще». Причому у різних людей захоплення викликають різні часи та епохи: від минулих десятиліть до вісімнадцятого століття. Коли ж було найкраще насправді?
Я вважаю, що такі фрази зазвичай стосуються не певного часу, а стану людини в той час. Ще ми схильні запам’ятовувати гарні події та забувати погане, бо так працює наш мозок. Або такі слова належать людям, які не вміють дорожити тим, що мають. Більше того, кожен період має свої особливості, переваги та недоліки, тому порівнювати минулі й теперішні умови життя досить складно. У різні проміжки часу суспільство розвивалося по-різному.
У наш час найбільше уваги приділяється комфорту людини, її здоров’ю та розвитку. Уряди більшості країн виділяють величезні гроші на розвиток медицини та науки, сприяють появі нових винаходів, які спрощували б нам життя. Міста стають все більш затишними: враховуються потреби людей у свіжому повітрі, місцях для розваг та відпочинку.
У минулому головним завданняя країн було показати свої багатства та вплив. У двадцятому столітті промисловість вийшла на небачений досі рівень. У житті та побуті людей стався справжній переворот. Країни боролися за домінування в світовому виробництві, всюди будувалися заводи та фабрики. Освоювалися (головним чином з військовою метою чи в пошуках корисних копалин) досі нерозвідані території: крайня Північ, Антарктика, безлюдні острови посеред океанів. Багатьом людям доводилося жити та працювати в нелюдських умовах, а індустріалізація нещадно вбивала та отруювала навколишнє середовище. У наш час згубне для людей виробництво змушене зробити крок назад, а новітні технології часто покликані виправляти помилки минулого.
Крім того, саме в минулому столітті з’являлися найжорсткіші диктатури й ставалися найкривавіші війни.
Факти показують, що у ХХІ столітті умови життя багатьох людей істотно покращилися. До того ж, я дуже радію, що саме в наш час так багато уваги приділяється питанням справедливості у відношенні до людей, які не схожі на нас. У багатьох країнах уже не страшно виглядати не так, як інші, сповідувати іншу релігію, мати фізичні недоліки. Я пишаюся тим, що в наш час руйнуються гендерні, расові, вікові стереотипи. Сподіваюся, що така тенденція збережеться і в майбутньому. Раніше люди, які не вписувалися в спільний шаблон, вважалися неповноцінними, або взагалі не вважалися потрібними суспільству. Загалом, зараз в різних людей більше шансів і можливостей займатися улюбленою справою та показувати свою індивідуальність, незалежно від їх походження, соціального статусу чи інших ознак.
Взагалі, потрібно насолоджуватися тим, що ми маємо сьогодні і зараз, цінувати кожну мить нашого життя. Треба змиритися з тим, що минуле повернути неможливо, і завжди з надією дивитися в майбутнє.
А що думаєте ви з цього приводу? Чи хотіли би ви жити декілька десятиліть чи століть тому?
Ігор ДАРМАНЯН,
випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”