Доброта краща краси
Г. Гейне
Сумніваюся, що я б могла виграти мільйон. Кажуть, кому не пощастило у грі, пощастить в коханні. Що ж, поки що ця приказка на мене не діє.
Однак, якби так трапилося, цей виграш був би мені не потрібним. Я вважаю, що щастя не купиш за гроші, а від життя я хочу найперше щастя. Тому я б з радістю робила за допомогою цих грошей добрі справи. Допомагала би хворим та бідним, людям, що пережили нещастя або потрапили у страшні та незрозумілі ситуації тощо. А ще я би постаралася врятувати нашу планету. Вона потребує допомоги не менше, ніж її мешканці, навіть більше, адже сама собі допомогти не здатна.
Багато уваги я би приділяла освіті та навчанню. Можливо, зробила би курси історії, мови, мистецтва. Люди мають бути освіченими. Я би навчала і дітей, і дорослих, щоб розумних людей було більше і, щоб вони могли змінити наше життя на краще.
І звісно, я б хотіла дарувати людям радість. Відкрила би маленьку пекарню і щодня б випікала смачні пундики, булочки й пиріжки, що тішили б людей, які поспішають на роботу, у своїх справах, втомлені чи засмучені. Я б дарувала їм подарунки, якісь приємні дрібнички, купувала би книжки,аби наш світ нарешті став добрим і світлим. Щоб жити хотілося, а навіть нездійсненні мрії могли здійснитися.
Марія ЩЕРБИНА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”