У всіх є мрії. Це те, заради чого ми розвиваємося і живемо. Те, що мотивує нас працювати над собою, ставати кращими. Складно жити щасливе життя, коли в цьому немає сенсу, а мрії є цим сенсом.
А чи впевнені ви, що живете своєю мрією і досягаєте цілі, що самі собі обрали?
У мене є подруга, ми знайомі з нею з самого дитинства, разом були і в садочку, і в школі. Наші сім’ї дружать. І десь у сьомому класі, коли батьки і вчителі почали активно цікавиться нашими планами на майбутнє, на питання: “Ким хочеш стати в майбутньому?”, я завжди відповідала, що хотіла б бути перекладачем, бо на той час захоплювалася іноземними мовами. І одного дня, повертаючись зі школи, ми, на диво, вперше заговорили про це поміж собою. Я питаю її: “А ким ти хочеш стати в майбутньому?” Вона відповідає: “Перекладачем.” Сказати, що я була здивована, це нічого не сказати. Адже ми ніколи це не обговорювали і я ніколи не розповідала їй про те, ким хочу стати. Аж раптом одночасно ми вирішили одне і те ж саме. Ну принаймі, я так думала спочатку. Відтоді минуло трохи часу. Ми знову повернулися до цієї теми. Я так само говорила, що хочу бути перекладачкою, а от думка подруги змінилася. Вона сказала, що просто захопилася розповідями мого тата про цю сферу, а насправді хотіла б бути фотографкою або режисеркою.
Ось так моя подруга довгий час працювала над досягненням не своєї мрії. Зараз я рада, що вона віднайшла те, чого сама хоче, і що є важливим саме для неї.
Ця ситуація дозволила мені зрозуміти, як сильно на нас впливають оточуючі. Як мимоволі можна змінити чиєсь майбутнє, або несвідомо наслідувати чужі ідеї. І наскільки важливим є бути почутим. Бути почутим самим собою, доки не стало надто пізно.
Марія ДИМАШОК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”