Багатьом учням не подобається ходити до школи. Сьогодні я хочу розповісти вам, яким був би освітній процес та шкільне життя, якби б я мала необхідні кошти та можливості.
По-перше, в старших класах учні витрачають занадто багато часу на непотрібні їм предмети. На мою думку, для філолога буде достатньо базових математичних знань так само, як і для фізика – музичних. Замість двох годин науки, яка не знадобиться в майбутньому, можна буде витратити час на важливу інформацію в сфері обраної професії. Не у всіх школах України є поділ на профільні класи, саме тому я б хотіла зробити це обов’язковим пунктом освітнього процесу.
По-друге, перерви в українських школах тривають від десяти до двадцяти хвилин, що перешкоджає здоровому харчуванню. Часто учні не встигають поїсти за такий мізерний проміжок часу, і коли дзвенить дзвінок, вони мусять або залишити тарілку в їдальні напівпорожньою, або швидко покласти все, що залишилось, до рота та бігти в клас, дожовуючи. Наприклад, в Сполучених Штатах Америки обідня перерва триває близько години і діти навіть встигають з’їздити додому і спокійно, не поспішаючи, поїсти.
По-третє, потрібно провітрювати клас кожну перерву, що є практично неможливим, оскільки, виходячи із аудиторії, учні не знають, куди їм дітися. В ідеальній школі мого уявлення була б виділена спеціальна кімната для відпочинку із столиками та диванами, яка з’єднана аркою із коридорами. Всього лиш одна невеличка кімнатка, яка дасть змогу провітрювати класи та не страждати на твердих стільцях без свіжого повітря цілий день.
По-четверте, учні часто носять із собою змінний одяг та взуття на фізкультуру, для якого потім потрібно шукати місце в класі і турбуватися про те, щоб із цим пакетом нічого не сталося. У деяких випадках батьки самостійно купують шафи, але я б хотіла, щоб для кожної школи на це були виділені кошти, оскільки всі потребують зручності та комфорту. Якщо в усіх учнів буде своя шафа, не доведеться носити одяг, деякі книги, взуття та інші необхідні речі до школи регулярно.
По-п’яте, в будь-якому навчальному закладі повинна бути позашкільна діяльність заради того, щоб розвеселити себе та інших. У школі моєї мрії кожних два місяці проводилися б цікаві заходи, в яких обов’язково враховуватимуться бажання кожного щодо теми та розважальної програми. Можна, наприклад, провести мюзикл для батьків, знайомих або друзів, літературний вечір, квест, конкурс, виступити із сценкою і так далі. Такі заходи розвивають творче мислення, зближають, розширюють кругозір, сприяють самовдосконаленню, додають безцінних спогадів та допомагають розважитись.
Усе це вирішується достатньою кількістю коштів, фінансуванням позашкільних заходів, ентузіазмом працівників освітніх установ та бажанням. Сподіваюсь, що, все-таки у майбутньому організація навчального процесу зміниться. Головне – не бачити межі і продовжувати вдосконалювати не тільки себе, а й все, що знаходиться навколо.
Маріанна БІЛЯВЕЦЬ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”