«Все нове – це добре забуте старе» – почула я якось від іменитого дизайнера. Не придумали нічого нового – за дві тисячі років було вигадано і спробувано достатньо, щоб події стали циклічними. Власне, це головна причина, чому варто вивчати свою історію, та, як ми знаємо, з основного випливає десяток підрядних.
Хто з вас уважно слухав на уроках історії? О, то ви, мабуть, добре пам’ятаєте Дженні та технологічну революцію. Люди навіть трощили техніку, вважаючи, що вона знищить людство. Не кажіть мені, що ви не можете розгледіти в подіях вісімнадцятого століття сучасність.
Політичні технології повертаються з забуття, лише трохи корегуючись під обставини цифрової епохи, а політики, перш ніж повести за собою людей, досліджують тактики минулого: від Гітлера до Олександра Македонського.
Історія – ключ до розуміння того, що відбувається навколо та що може статися далі.
Коли відкриєте не підручник з історії, а додаткові джерела, з легкістю побачите, що багато повстанців, правителів, науковців припиняли свою діяльність геть не в інтересах народу. Особистий мотив – точка відправлення будь-якої події.
На олімпіадах з історії у вас запитають дати, я ж запитаю, чому Генріх мав вісім дружин. Історія – наука про людей та цикли. Це – здатність аналізувати, проводити аналогії та відчувати. Це – соціологія, психологія та досвід тисячі поколінь. І ми можемо це втратити?
Яна ХОМЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Донецька область