«Хто не шукає – той не читає,
Хто не читає – той не знає.
Хто не знає – той не живе!
І головне в житті повз пройде!»
С. Фетисов
Я дуже полюбляю читати, але так було не завжди. Знайти книгу, яка тобі до душі – дуже складно, але можливо. «Читання для розуму – те ж, що фізична вправа для тіла», – казав Джозеф Еддісон, й це звісно так, адже людина має розвиватися. Саме за допомогою книги діти пізнають світ, а дорослі тренують мозок, вирішують проблеми, розслабляються.
Моєю першою книгою був психологічний роман “Ешлі Белл” відомого американського автора Дина Кунца. Саме цю книгу я й хотіла запропонувати прочитати моєму братові. Адже це захоплююча розповідь про дівчину, яка мало не померла й була змушена знайти вихід з гри свого розуму.
На мою думку, кожна людина, яка себе поважає, має прочитати роман “Червоне й чорне” Стендаля. Це моя найулюбленіша книга з непересічним мотивом. Вона висвітлює теми бідності, стосунків батьків і дітей, розповідає про шлях головного героя Жюльєна Сореля. Тут постає конфлікт особи та суспільства. Роман “Червоне й чорне” не залишить тебе байдужим й дасть можливість поміркувати.
Також, я дуже полюбляю романи бельгійського письменника Амелі Нотомб. Усі написані нею твори захоплюють тебе з перших сторінок й тримають у напрузі впродовж всього читання. Моя найулюбленіша книга – “Гігієна вбивці”. Ця книга розповідає про генія Таха, який власноруч замкнув себе вдома й не викликає нічого окрім непорозуміння й жалості. Він ображав журналістів і отримував задоволення від кожного словесного ляпаса. Нотомб вдалося створити героя, до якого проймаєшся інтересом.
Своєму братові я обов’язково пораджу прочитати психологічну автобіографічну новелу Михайла Коцюбинського “Intermezzo“. Твір розповідає про духовне одужання втомленого майстра при зустрічі з природою.
Також, я нещодавно читала детектив під назвою “Хто не сховався. Історія однієї компанії” Яни Вагнер. Ця історія про дев’ятьох друзів, які поїхали на відпочинок у гори, де не було мобільного зв’язку й Інтернету. Хтось вбиває їхню подругу, й розпочинається внутрішнє розслідування. Це трилер, де кожен боїться тільки самого себе. Детектив, в якому не так уже й важливо, хто злочинець. Психологічна драма, яка витягнула на поверхню всі старі образи.
Попри шалений темп життя, брак часу та сил, треба знаходити можливість читати. Талановиті й успішні люди багато читають, незважаючи на зайнятість. У школі я вивчаю, окрім української та російської мов, ще й німецьку та англійську, щоб мати змогу читати улюблених авторів в оригіналі.
Анастасія МАЩЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Харків

