Ця тема є для мене цікавою і досить актуальною, тому я вирішила провести маленьке опитування на своїй соціальній сторінці в Instagram.
Спілкування
Результати показали, що більшість шукає в соцмережах спілкування. Таке банальне, звичайнісіньке спілкування. Адже так навіть легше, легше спілкуватися з людиною через екран телефону. Суттєво знижується ризик сказати щось не те, або ж зробити щось не так.
В інтернеті люди набагато сміливіші, ніж в житті. Там ти можеш бути ким завгодно: ти можеш стати популярним блогером, успішно розвивати власний бізнес, або ж бути ніким. У тебе відкривається купа можливостей. Отже соціальні мережі можуть допомогти підняти тебе в небо, і навиками. Вони можуть відкрити для тебе світ нових людей та знайомств, нових можливостей!
«В надежде, что ты кому-то нужен»
Повернемося до опитування. Найбільше мене вразила і змусила замислитися ось ця думка:
«В надежде, что ты кому-то нужен».
Люди заходять в соцмережі, щоб знати, що вони комусь потрібні. Щоб бути значимим для когось.
Здається, в наш час, коло цінності вже і не такі й цінні, люди відчувають себе одинокими. Коли, в погоні за уподобаннями та переглядами люди перестають бути людьми. Коли, ми готові зраджувати рідних та близьких заради метушні навколо них. Коли, ми оголяємо всі наші думки заради слави. Коли, ми готові переступити через всі наші життєві принци. І так ще купа «коли».
І у цьому безкінечному вирі «коли», люди починають боятися. Я починаю боятися. Страшно від того, що в цьому світі не залишилося нічого доброго. Страшно, що все навколо лише вистава, концерт. Страшно, що усе неправда. Страшно, що люди готові піти на все, заради слави. Страшно від думки, що ти нікому не потрібен.
Але якби там не було, скільки не було б цих «коли», потрібно завжди пам’ятати, що у цьому світі неодмінно є люди, які люблять тебе. Які цінують тебе за те, що ти є. Цінують тебе таким. І вони завжди будуть поруч. Цінуй їх.
Втеча від реального життя
Також дуже часта відповідь з опитування.
Коли бувають важкі дні, коли всі сили закінчуються, коли, здається, що все йде шкереберть на допомогу приходять соціальні мережі. Вони, ніби, інший Всесвіт, де є свої правила та закони. Вони, ніби, дім в який ти ховаєшся під час грози. Вони, ніби, порятунок. Вони – інший світ.
І інколи, дуже хочеться втекти в цей світ, дуже хочеться заховатися та переждати грозу. Вони порятунок у важку хвилину.
Допомога
Підтримка та допомога потрібні нам усім. Деякі люди знаходять її у своїх друзяк, деякі відвідують психологів, тощо. А деякі люди отримують її від соціальних мереж. Там де їх ніхто не знає, ніхто не осудить. Там де можна ховатися під тисячами імен, там де ти можеш бути ким завгодно. Там ти можеш бути собою. Там ти можеш бути вільним. Ось, що шукає сучасна молодь у соціальних мережах. Вони шукають те, чого не можуть отримати в реальному житті. Це також своєрідне втеча від реальності.
Усім нам потрібна підтримка і ми намагаємося знайти її де-небудь.
Висновок
Отже, виходячи з вищесказаного, я можу сказати, що кожен шукає різне у соцмережах. Кожен шукає, щось своє. Головне не потрапити у біду, сидячи в “YouTube.”Потрібно бути обережними і завжди знати міру. Не засиджуватися в цьому Всесвіті. Потрібно пам’ятати, що життя – це НЕ соціальні мережі. Життя – це подорожі, спілкування, допомога, розваги, ігри, навчання. Потрібно жити в цій реальності!
Інна СОБОЛЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Харківська область