Сьогодні, безумовно, Інтернет відіграє важливу роль у нашому повсякденному житті. Зараз неможливо уявити ранок без пролистування новин у телефоні за чашкою кави, без вечірнього байдикування, коли є час поблукати в нетрях віртуального павутиння. Багато часу проводять в Інтернеті й підлітки, через що відбуваються сварки з батьками та вчителями, погіршується успішність та сконцентрованість. Усе більше дітей ще з раннього віку починають більше часу проводити у віртуальному павутинні ніж на вулиці. Однак що саме шукає молоде покоління в соцмережах? Через що діти покидають реальний світ та занурюються у віртуальний?
По-перше, підлітки використовують соціальні мережі для спілкування з однолітками. Молоде покоління може годинами сидіти та спілкуватися в групах за інтересами . До того ж, соціальні мережі дають можливість підростаючому поколінню спілкуватися з людьми з різних країн, дізнаватися більше про різні куточки світу та культури різних держав, практикуватися у володінні іноземної мови. Крім того, Інтернет дозволяє зв’язатися з тими людьми, чиї долі розминулися з нашими, однак розлучатися з ними назавжди дуже важко і лише завдяки віртуальному павутинню Ви можете підтримувати зв’язок та сподіватися, що колись Ви знов зустрінетесь віч-на-віч.
Однак те, що повинно було допомагати у розвитку та формуванні особистості, у всебічному навчанні дитини тепер йде супротив своєї первісної функції. Соціальні мережі поширюють вільний та незалежний спосіб життя, котрий ґрунтується на неповазі до інших, швидкому дорослішанні та знищенні моральних цінностей. Така тенденція все більше набуває популярності через малу увагу батьків до дітей: не контролюючи процес дозрівання та формування стійкого характеру, частково закриваючи очі на малі пустощі, дорослі самостійно дають дозріти насінню неповаги та грубості. Адже за дітьми, наче за квітами, потрібно доглядати. Тільки-но дозволиш бур’янам поруч затьмарити квітку або рости будь-яким паросткам , що дає змогу рослині рости вільно, наче плющу – і вже неможливо повернути їй первісний вигляд. Так і неможливо повернути молодому поколінню ті важливі батьківські поради, тож, становлячись дорослими, вони ніби засмічують усе навколо та стають не придатними для життя у соціумі. До того ж, знаходячи друзів в Інтернеті, ми втрачаємо зв’язок зі своїми старими знайомими та близькими, віддаляємося від рідних та зближуємося зі своїми новими друзями. Однак віртуальний портрет знайомого може значно відрізнятися від дійсності, та й, як каже народна мудрість: «Нових друзів май, а старих не забувай», бо одного разу озирнешся навколо – і не буде нікого поруч. То ж чи є справжнім те почуття самотності, яке дуже часто відчувають підлітки, і чи є воно першим кроком до заглиблення у соцмережі? Напевно, що так. Однак потрібно вчасно оговтатись та озирнутися навколо. Можливо, навколо Вас вже є люди ,котрі підтримають Вас у тяжку годину і надихнуть пізнавати світ навколо себе.
Другим найпоширенішим фактором використання соцмереж підлітками є швидке розповсюдження новин. За допомогою Інтернету молоде покоління може дізнаватися інформацію щодо заходів у місті, анонсів у кіно та театрі, з особистого життя зірок та кумирів, відповіді на свої запитання та цікавинки для розширення кругозору. До того ж, підлітки постять новини зі свого життя або намагаються займатися блогами , аби стати популярними, щоб про них дізнався увесь світ. До того ж, молодь може надихатися деякими ідеями із соцмереж та онлайнових щоденників для створення подарунків рідним, декору у кімнаті або навіть для розбавлення сірих шкільних буднів.
Однак, Інтернет – сховище інформації, до редагування якого може приєднатися кожний. Тож не завжди увесь матеріал може бути достовірним, а інколи на всіх веб-сторінках може міститися одні й ті ж самі дані, або факти можуть бути сплутаними. Так і зароджуються плітки та непорозуміння, можливо, через чиюсь неуважність, а ,можливо, через дурість. До того ж, інколи доступність інформації не йде на користь підліткам, наприклад, вільний доступ до відповідей домашнього завдання, або курсових робіт інших людей. Такі матеріали не доцільні для підростаючого покоління, так як молодь починає розмовляти, писати та поширювати чужі думки та знання, не маючи та нехтуючи своїм особистим навчанням, перестаючи думати та міркувати самостійно. Через це серед молоді не може вирости надійне покоління, котре зможе генерувати свої ідеї та йти вперед, у майбутнє. Однак найгірше, коли підлітки занурюються в життя зірок, своїх кумирів і забувають про своє власне. Адже життя в нас одне, і не варто витрачати свій час на чужі почуття, досягнення та особисте життя. Потрібно збудувати власну кар’єру та не полишати надії втілити свої мрії в реальність.
Також, основне, що шукає молоде покоління в соцмережах – це розваги. Саме в Інтернеті можна на деякий час забути про побутові проблеми, обміркувати свої подальші плани та зануритися у світ казок. До того ж, це актуально особливо для непосидючих малих: діти можуть годинами бавитися у віртуальній реальності на очах у батьків , не балуючись та не травмуючись.
Проте, у багатьох, а особливо в підлітків, розваги викликають залежність. Молоде покоління занурюється у світ пригод та авантюр, чого може не вистачати в реальному житті, адже тут лише за декілька кліків можна досягти того, до чого люди йдуть роками. Не в багатьох людей вистачить сили волі, аби досягти своєї мети, і ,зламуючись, люди, щоб загасити свій біль та невдачі, відкривають для себе віртуальний світ, у якому тебе ніхто не знає і де завжди є можливість втілити свої цілі. Головне зрозуміти, що навіть коли здається, що настав кінець світу, мрії розсипаються, а рожеві окуляри тріскаються, потрібно не опускати руки, а усвідомити, що час на життя потрібно витрачати з розумом. Варто встигнути пізнати світ навколо себе, а не втрачати хвилини марно, бо потім можна дуже сильно пожалкувати про це. Адже реальний світ більш непередбачуваний та цікавий, ніж прописаний якоюсь людиною віртуальний.
Отже, як підсумок, можна стверджувати, що кожний самостійно обирає чи корисний, чи шкідливий вплив матимуть на нього соціальні мережі. Як віртуальний світ дає нам доступ до нових знайомств, нової інформації, нових почуттів, так він може і забирати в нас дорогоцінний час, поглинати у прірву самотності, безвиході, залишити нас у своїх нездійснених мріях та обіцяти, що усе налагодиться. Це спричиняє занурення у віртуальний світ та знехтування рідними, друзями, людей, котрі піклуються про нас. І якщо дозволити молоді потопати в цьому, то в нас ніколи не буде світлого майбутнього. Ніхто не буде знаходити нові шляхи розвитку, не буде підбадьорювати інших внести свою часточку душі в історію людства та жахливі пророцтва з книг наукової фантастики стануть реальністю, бо людина перестає бути людиною, коли вона не міркує. Тож начебто наслідки дуже плачевні, однак ще не пізно зупинитися та замислитись, а чи правильний напрямок обирає кожен із нас.
Кароліна НАЙДЬОН,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Дніпро