Чи ви коли-небудь замислювалися над тим, що ми усі прив’язані до певних шаблонів? Наче живемо за певними правилами, виконуємо те, що нав’язано з дитинства. Хтось скаже, наче так жити легше або правильно, адже, дотримуючись правил, ти не можеш зробити невірний крок. Розберемо детальніше деякі стереотипи.
- Статеві стереотипи у професії та діяльності
«Я не буду цього робити! Це жіноча справа!» або «Чому жінка повинна виконувати це?! А чоловіки навіщо?»… Знайомо, так? Одна ситуація, якщо жінка або чоловік не можуть виконувати певну діяльність фізично. А якщо справа стосується миття посуду чи забивання цвяхів, то це вже не зовсім нормально. Ще цікавіше, коли кажуть, що ти на можеш вибирати ту чи іншу професію, тому що вона «не відповідає твоїй статі». Щось типу: чоловік не може бути вчителем або не повинен працювати кухарем, а жінка – електриком, інженером, програмістом, тощо. Одне питання – ЧОМУ? Усім давно відомо, що жінки уважніші, а найкращі кухарі, зазвичай – чоловіки.
- Статеві стереотипи у поведінці
Усі чули загальновідомий образ чоловіка та жінки? Такий собі холоднокровний, стриманий, майже беземоційний, серйозний і жорсткий та рішучий чоловік, і скромна, слухняна, тиха, миленька, не дуже розумна жіночка, яка буде усе терпіти. Жінка не повинна заперечувати дії чи думки чоловіка, а «чоловіки не плачуть». Уся ця «жіночність» та «чоловічність» іноді виходить за рамки людяності та звичайного людського фактору.
- Статеві стереотипи в одязі та кольоровій гамі
Рожеве та червоне – для дівчат, синє й блакитне – для хлопчиків? Хлопці не носять яскравого, а дівчата не мають бути занадто похмурими? Жінки обов’язково повинні носити сукні й вміти ходити на підборах? А згадаймо попередні часи… коли усі холодні відтінки вважалися жіночими, символізували спокій і мир, а яскраві і особливо червоний були чоловічими, показували енергію, жорстокість і кров ворогів. Коли світ встиг перевернутися з ніг на голову?
Персонально я неодноразово спостерігала як люди різного віку гостро реагують на темношкірих перехожих. Вам же знайомі слова: «Цей вузькоглазий зіпсував мені сорочку у пральні. Вони нічого нормально не роблять» або «В мене вкрали гаманець. Це напевно був той негр, що крутився коло мене». Єврей – жадібний, азіат – усе підробка, темношкірий – крадій, наркоман, вбивця, мусульманин – терорист і так далі. Це неправильно сприймати людей, які не схожі на тебе або вірять у щось інше, НЕ як людей.
Мене тішить той факт, що сучасна молодь вдається до більш толерантного сприйняття світу і оточуючих. Вони не лякаються інакших: іншої раси, національності, релігії, орієнтації, тощо. Не варто обмежуватися рамками стереотипів. Кожен має право на вільний вибір.
Валерія КРАВЧЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
м.Жовті Води, Дніпропетровська область