За даними зоозахисників, у 2017 р. у Києві було приблизно 2,5 тис. безпритульних тварин. І це набагато менше, ніж у 2009 році, коли кількість перевищувала 20 тис. чотирилапих безхатників. Здавалося, можна радіти, бо з кожним роком стає все менше безпритульних котів та собак, але…
На жаль, кількість зменшується не через доброзичливість жителів чи збільшення притулків. Винною є догхантери. Це особи, які з власної ініціативи винищують бродячих псів. Їх мета очистити міста від безпритульних тварин, щоб зменшити напади зграй собак на людей, які можуть привести до травмування або навіть смерті.
Погляди людей на діяльність догхантерів розділяються. Більшість вважають, що це неправильно, навіть незаконно,бо вбивство не можна ніяк виправдовувати. Але є люди,які навпаки, підтримують догхантерів. Загалом, це молоді батьки, які бояться, щоб на їх дітей не напали дикі пси.
Ми живемо у XXI ст. , і такий не гуманний спосіб здається диким. Але тоді назріває питання, що робити? Будувати все більше притулків, щоб на вулицях зовсім не залишилось бродячих тварин? Це було б чудово, але треба дивитися на все реальним поглядом. Адже усіх котів та собак не переловити. Це фізично не можливе.
А ще, мабуть, ніхто не захотів би, щоб їх рідне місто перетворилося на Париж. Бо столиця Франції – це не тільки Ейфелева вежа, Лувр та романтична атмосфера. Ще Париж – це один з найбільших “щурячих” міст. А все через те, що у місті зовсім немає безхатніх тварин. Тобто, якщо усіх котів та собак помістити у притулки, нічого доброго з цього не вийде.
І все ж таки, що робити? Як вирішувати цю проблему? Я думаю,усе набагато простіше,ніж здається. Треба починати з себе! Добре поводитися з тваринами, адже собака, котрий ніколи не знав агресії, не нападе на людей. За можливості, підгодовувати їх. А головне, якщо завели собі домашнього улюблениця, ні за яких обставин не можна викинути його на вулицю! Бо, як казав Лис із всесвітньовідомої повісті “Маленький Принц”, “ми відповідаємо за тих,кого приручили”
Я думаю,що це не так все і складно. І якщо кожна людина буде себе так поводити,то проблему безхатніх тварин можна вирішити набагато швидше.
Марина КОЛОТ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Харків