Дорослі живуть буденністю. Все їхнє середовище існування обмежується роботою, сім’єю і домашніми обов’язками. Вони перестали вірити в те, що можна щось змінити. А чому? Дорослі були такими ж дітьми як і ми. Мріяли , прагнули, досягали цілей. Проте життя ламає, тих хто вірить. Світогляд змінився і на жаль не найкраще.
Ви ніколи не задумувалися над тим , що стає причиною конфліктів між підлітками і зрілими людьми? Так, у підлітків немає життєвого досвіду, але в них є мрії. Людям потрібно вірити не зважаючи на досвід, спогади та заподіяну шкоду. Цьому їм треба вчитись у дітей. Почніть займатися спортом, декламувати і писати вірші, навіть, якщо всі будуть думати, що це маячня.
Дорослі завжди думають про те, що скажуть про них інші: « Мій чоловік сказав мені, що я повненька. Настав час зайнятися спортом» та необережно намагаються привчити нас до цього: « Що за дитина?! Що ж люди скажуть!». Це пригнічує, занадто пригнічує. Ми перетворюємося на наших батьків, перестаємо вірити і бажати.
Знайдіть ціль і досягайте не зважаючи на думку інших. Це ваше бажання, ваше життя, ніхто не має права говорити , що ви чогось не варті, «забийте» на це. Саме ви, дорослі, вирішуєте щодня масу проблем, проте не можете віришити чого хочете самі. Повчіться самоповазі і здоровому егоїзму у дітей. Саме після того, як зможете досягнути мету й полюбити себе, отримаєте задоволення від життя.
Єва ГУЦОЛ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
м.Умань, Черкаська область

