Кожної секунди кількість користувачів соціальних мереж збільшується на 11 осіб. Причому кількість користувачів віком 13-17 років тільки на facebook зросла на 5%. В трійку найбільш поширених веб-додатків увійшли: Snapchat, Instagram та Twitter. Одразу виникає питання: так що ж шукає покоління Z у соцмережах?
Головною причиною, з якої підлітки відвідують веб-сторінки є пошук інформації. І наявність інтернет-ресурсів значно полегшує життя для молоді.
Це стає поштовхом для розвитку електронного навчання. Адже інтернет-простір рясніє безліччю потрібного відео, що робить навчання простішим.
Також реєстрація в соціальних мережах дає змогу бути в центрі подій, не відставати від своїх однолітків, слідкувати за модними тенденціями та й, взагалі, залишатися в гармонії з оточуючими. Але, як завжди, в кожній бочці меду знаходиться своя ложка дьогтю.
Відсутність спілкування у реальному житті та недовіра до близьких людей – ось справжня причина, що підштовхує підлітків до пошуку віртуальних друзів. З однієї сторони – це добре, адже дитина почуває себе розкутою, забуває про усі свої страхи та комплекси. Але залишившись поза віртуальним світом, вона губиться серед інших та не знає, як вести себе не в зоні комфорту. В молоді починає розвиватись агресія до оточуючих, виникає бажання кожної хвилини заглянути в соцмережу – це є ознаки соціальної залежності.
Фото на дахах багатоповерхових будинків та потягів, відео зроблене на металевих вишках та на краю мостів – це не фрагмент якогось голівудського блокбастеру, а суворі реалії дітей нового покоління. Хлопці та дівчата у пошуках нових підписників готові ризикувати власним життям, щоб зробити таке бажане селфі, не задумуючись, що воно може стати останнім в їхньому житті.
Тому й не дивно, що батьки виявляють глибоке занепокоєння стосовно своїх чад. Вони бажають уберегти свою дитину від шкідливого впливу інтернету. Тому намагаються криками та покараннями вплинути на їх світогляд. Та чи допоможе це?
На думку психологів, ні. Адже своєю поведінкою дорослі навпаки посилюють напруженість ситуації та віддаляють від себе дітей. Щоб уникнути цього, батькам, перш за все, потрібно запастись терпінням та налагодити стосунки з своїми дітьми, спробувати зрозуміти їх та стати їм друзями.
Ярослава НІКІТЮК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
м.Славута, Хмельницька область