Я вирішила дещо написати про себе, щоб вам, любі читачі, було зручніше сприймати мої думки.
Ну що ж, почну з того, що я творча людина. За десять років танцювальної діяльності, які створили нову народну танцюристку. Моє життя «кувалося», як сталь. Не описати словами моєї безмежної вдячності вчителям з ансамблю, які виховали конкурентоспроможного, гідного та універсального солдата. Танець – це моє життя, пісня – моє світосприйняття.
Я недаремно згадала про музику, адже як казав Фрідріх Ніцше: «Без музики життя було б помилкою». Щодня я слухаю музику, бо таки меломан. Я живу в ритмі музики, живу – танцюючи. Навіть коли їду в транспорті, йду вулицею, готую сніданок – я обов’язково пританцьовую. Це у мене замість йоги чи медитації, своєрідна терапія.
Ну і третя, завершальна частина мене – це читання. Я обожнюю читати. Ви, мабуть, уже здогадались із моїх статей про книжки. Любов до книжок – то від гарного виховання, навіть з браком часу в одинадцятому класі я намагаюся читати як тільки з’являється вільний час. Ще починаючи з першого класу, ми з мамою разом ходили до бібліотеки і читали, читали, читали.
Себе я точно можу охарактеризувати німецьким словом – bunt, що в перекладі значить «яскравий», «різнобарвний». Я досить емоційно заряджена людина, яка більш за все на світі любить посмішки в людей.
Гадаю ви уявили мою постать, відкрили для себе щось новеньке і посміхнулись. Живіть з музикою, дружіть з танцями та читайте книжки. Гарної вам весни, частіше посміхайтесь.
Злата НОВОСЕЛЬСЬКА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ «Острозька академія»,
м. Біла Церква, Київська область