Волонтери – це люди, що діють за покликом душі, безкорисно допомагають тим, хто цього потребує, не чекаючи нічого натомість. Волонтерство – не робота, за це не платять грошей, це просто прагнення небайдужих людей зробити щось корисне. Волонтери – це насамперед люди з чистою совістю, добровольці з відкритою душею.
Волонтери бувають різними. Це залежить від роду їхньої діяльності.
Наприклад, є волонтери, які допомагають солдатам на фронті. Вони доставляють військовим провіант, одяг, або просто листи та малюнки від їхніх дітей. Також влаштовують для солдат розважальні програми або міні-концерти, щоб хоч трохи скрасити військові будні, привнести яскраву нотку у жахливе повсякдення війни.
Є волонтери які допомагають дітям: організовують збори коштів для дітей у дитячих будинках, привозять їм іграшки, книжки. Вони допомагають тяжко хворим дітям у лікарнях. В нашому маленькому містечку, де багато людей знають один одного, хлопчик захворів на лейкемію, волонтери влаштували збір коштів через інтернет, по підприємствах, організували велоперегони та ярмарок, а зібрані гроші віддали батькам дитини.
Також існують волонтери, які допомагають тваринам, а саме відкривають притулки для братів наших менших, організовують фонди по збору грошей на їжу, лікування, щеплення.
Дії волонтерів зумовлені добротою, співчуттям, чуйністю. Я це знаю, адже наш клас також складає волонтерський загін. На великі свята ми влаштовуємо концерти для людей, які живуть у будинку престарілих. Старенькі дуже самотні, їх ніхто не відвідує, вони не виходять на вулицю, в них обмежене коло спілкування. Наш клас вирішив взяти над ними шефство. Ми приносимо їм невеличкі гостинці та намагаємось хоч якось розрадити їх самотню старість. Кожен раз вони радіють нам, в їх очах блищать сльози. Старенькі чекають наступних зустрічей.
Я розумію, що це надзвичайно важлива справа. У мене в душі виникає відчуття корисності та потрібності. Після кожного виступу ти йдеш додому та посміхаєшся від того, що сьогодні подарував шматочок щастя іншим людям.
Волонтери дотримуються загального принципу – допомагати людям.
Олеся ЄВСЄЄВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
м.Новогродівка, Донецька область

