Я вважаю, що прислів‘я „Слово – не горобець. Вилетить – не піймаєш” говорить: необхідно стежити за тим, що сказано вголос.
По-перше, кидати слова на вітер – це не просто некультурно, з часом це перетворюється на погану рису характеру.
По-друге, часто буває так, що в запалі сварки люди можуть наговорити чимало неприємних слів.
Проблема слова, сказаного невлучно, недоречно, необдумано, є актуальною в теперішній час, тому багато прикладів її розв‘язання дає саме життя.
Прикладом є історія, про яку я дізналася від своєї подруги Марії. Вона розповіла про сварку із своєю мамою, яка закінчилася тим, що Марія образила словами дуже близьку їй людину. Після цієї ситуації Марія зробила багато для себе висновків. І зараз вона усім каже: перш ніж щось сказати, подумай. Напевно кожен із нас мав би так робити.
Після почутої історії я зрозуміла, що слова забрати назад неможливо, навіть якщо ти просиш вибачення.
Говорять, що людина змалку вчиться розмовляти, щоб потім усе життя намагатися втримати свій язик за зубами.
Отже, слова мають різні значення в нашому житті, тому потрібно завжди мати в своєму словниковому запасі-безліч слів, які зможуть зігріти душу собі, або близькій людині.
На завершення можу дати пораду, щоб не говорити в гніві: порахуй до десяти, а ще краще до ста, перед тим, як образити людину.
Думайте перед тим, як сказати щось. Ці поради допоможуть вам зберегти добрі відносини з близькими людьми.
Діана ПОБІГУН,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Тернопільська область