Щастя… Що це? Звісно, усі ми прагнемо щастя. Але що ми маємо на увазі? Щастя – лише слово, та що за ним стоїть? Спочатку треба зрозуміти, що воно для тебе.
Коли я була малою дитиною, мені здавалося, що щастя – це жити на шоколадній фабриці. Звичайно, з тих часів моє уявлення цього слова змінилося. Зараз для мене щастя – це моя сім’я, мої друзі, і навіть школа. Усе це – моє щастя, щодо інших… Чи може хтось давати тобі поради, як бути щасливим? Ні! Бо це твоє життя, а точніше, твій погляд на життя. Так само і я не можу дати пораду щодо щастя. Я лише хочу побажати, щоб Ви зрозуміли, що це для Вас. Може, це велика сім’я, гарна робота або ж чудові друзі.
І якщо зараз у Вас одне уявлення про щастя, то років через 5-10 воно зміниться. Люди змінюються, як ззовні, так і всередині. Разом із цим, уявлення і розуміння життя та його аспектів теж змінюється. Мабуть, саме через це і виникають розбіжності в сім’ї та суспільстві в цілому.
Я, як підліток, можу сказати, що дуже важко іноді знайти спільну мову з батьками. Важко зрозуміти їх наміри, деякі дії. Так і батьки просто не розуміють, чого ми прагнемо, наш швидкий темп життя. Ми не можемо втриматися на одному місці, завершити одну справу, увесь час кудись поспішаємо.
Але знехтувавши щастям іншого, собі щастя не здобудеш. Для батьків щастя – це дружня сім’я; здорові діти; час, проведений разом. А підлітки нехтують цим і проводять увесь вільний час з друзями або сидячи у соцмережах. У свою чергу батьки не повинні утримувати дітей, змушувати робити те, чого вони не хочуть. Бо усі підлітки бажають дізнатися більше та спробувати щось нове. Поступово приглушаючи цей дух, можна й зовсім вбити інтерес до життя.
Отже, я не зможу дати пораду дорослим, бо іноді зовсім їх не розумію. Я не знаю, де шукати щастя. Можливо, воно й саме до тебе прийде. Але я можу сказати, що будувати своє щастя треба, не руйнуючи щастя інших. Просто прямуй за своєю мрією!
Анна МАНАКОВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Сєвєродонецьк,
Луганська область