1. Відмовитись від пакетів. Зараз продаються багато альтернатив пластиковим пакетам – еко-сумки, авоськи, тканинні торбинки для фруктів та овочів, пластикові багаторазові контейнери для м’яса та риби. До речі, це також може з економити вам гроші, самі порахуйте скільки ви витрачаєте грошей, купуючи пластикові пакети хоча б 3 рази на тиждень.

2. Сказати «ні» пластиковим пляшкам. По-перше, ці пляшки одноразові, а отже, якщо ви будете використовувати пляшку повторно, вона буде виділяти шкідливі речовини. По-друге, ви витрачаєте багато коштів на купівлю маленької пляшечки води. Хороша альтернатива – скляні пляшки, або багаторазові спортивні пляшки для води.

3. Замінити пластикові побутові речі на більш екологічні. Пластикові одноразові трубочки – на одну металеву, котра прослужить вам не один рік, пластикові зубні щітки – на бамбукові,

4. Сортувати сміття. Метал до металу, скло до скла, папір до паперу. Особливу увагу потрібно приділяти батарейкам та старим акумуляторам, добре, що зараз в багатьох супермаркетах стоять коробки для використаних батарейок.

5. Відмовитись від одноразових стаканчиків. Здавалось – що тут такого? Це ж картонний стаканчик, дуже екологічно? Це як вовк в овечій шкурі. Справа в тому, що картонні стаканчики зсередини мають шар пластику щоб картон не просяк напоєм. Купуйте собі термокружку. По-перше, це дуже екологічно, а по-друге, в багатьох кав’ярнях роблять знижки за це.

6. Запам’ятати, що біопакетів не існує. Це маркетинговий хід – люди побачили, що багато хто перестав купувати пакети і вирішили створити нову наживку для покупців.

7. Економити воду. Чи знали ви, що коли ви не перекриваєте воду під час чищення зубів, витікає 20 літрів води? Намагайтеся бути більш усвідомленим споживачем.

8. Турбуйтеся про природу. Започаткуйте нову традицію у вашій сім’ї: кожен рік саджайте декілька нових дерев. Зараз багато пожеж в світі, тому потрібно терміново відновлювати кількість зелених насаджень на планеті.

9. Не паліть листя. Це шкодить не тільки природі, а й вашому організму, бо листя коли тліє, виділяє отруйні речовини. Гарна альтернатива зробити компост.

Ось декілька кроків для того, щоб щоб спасти нашу планету, наблизитись та обігнати рівень життя європейських країн. Як бачите, бути «еко» не тільки круто та модно, а ще й дуже вигідно. Але потрібно зрозуміти, що саме ви повинні почати робити щось для нашої країни, але не хтось інший.

Джерело фото: https://re-start.org.ua/novini/zero-waste-onlajn-kalkulyator-dopomozhe-porahuvaty-kilkist-plastyku-shho-spozhyvaye-lyudyna/

Валерія ПЛІГОВКА,

випускниця Школи універсального журналіста

на базі НаУ «Острозька академія»,

м.Мелітополь, Запорізька обл.

The post Zero waste – це по-європейськи appeared first on Я - журналіст.

Останні дні найтеплішої пори року добігають кінця. Більшість з нас не хоче, щоб літо закінчувалося, вороже сприймають початок осені і через це аж до весни ходять засмучені і знесилені. А у випадку, коли ви цього зовсім не хочете, для вас маленький список пропозицій від мене про те, як навіть восени бути веселим і сповненим сил.

Якщо бачите, що улюблене літечко ось-ось піде, не відпускайте його! У вересні, звісно ж, буде кілька сонячних днів. Не втратьте нагоду прогулятися містом з близькими і половити дорогоцінного сонячного проміння. Спеціальна порада: обов’язково носіть яскравий одяг і щиру усмішку! У разі, якщо цьогорічне літо ну дуже вам сподобалося і відпускати його зовсім не хочеться, складіть список речей (чи подій), за що ж воно так припало до душі. Це для того, щоб на початку наступного літа, поглянувши на цей список, проаналізувати попереднє і зробити нове ще кращим.

Під час не надто хорошої погоди або ж тоді, коли настрій “здає позиції”, зробіть маленьку добру справу: провідайте знайомих у лікарні, запропонуйте близьким свою допомогу чи влаштуйте вдома посиденьки з друзями за чашкою чаю. Побачили, що домівка завалена непотрібними вам речима? Час її звільнити: віддайте деякі речі у дитячі будинки або іншим людям, які їх потребують. Неймовірно, але якщо ми робимо нехай навіть і невелику приємність іншим, то самі отримуємо ще більше задоволення від життя. Плюс, чудово боремося з нудьгою.

А взагалі-то, осінь не така погана, як її багато хто уявляє. Стереотипи в нашому суспільстві високі, але мало хто знає про чудові осінні фестивалі, які відбуваються у нашій області. А скільки релігійних свят! Одним словом, є багато приводів для святкувань та розваг у вільний від роботи час, не кажучи вже про звичайні прогулянки під золотисто-багряними деревами. Отже, моя невеличка рекомендація: прийміть осінь такою, яка вона є – з дощем, кольоровим і опалим листям і прохолодою. І нехай нова пора року стане для вас натхненням для того, щоб робити добро для себе й інших!

P.S. Робота підготовлена у серпні 2018 року (примітка редакції).

Христина ІВАНЦІВ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Львів

The post Літо, не йди! appeared first on Я - журналіст.

Існують історичні приклади вимирань, викликаних діяльністю людини. Наприклад, австралійський сумчастий вовк. Люди почали винищувати їх через те, що вони нібито вбивали овець, що не сподобалося фермерам. Насправді новітні дослідження показали, що вовк не був здатним на таке — у нього просто не вийшло б навіть просто вкусити вівцю, не те що з’їсти. Так і вийшло, що цілий вид було винищено без причини.

Існує й інший приклад, а саме додо, або дронт, що жив не острові Маврикій. Через раптову появу на острові людей нелітаючі додо були винищені. Вони до цього не знали природних ворогів, не боялися людини і мисливських собак, отож стали чудовим об’єктом полювання. Дуже скоро їх не стало, а слідом за ними вимерло ще декілька маврикійських видів, адже від дронтів сильно залежала місцева екосистема.

На щастя, є й позитивні приклади відносин людини з природою. Багато видів було відновлено завдяки самовідданим людям, які присвятили цій нелегкій справі свої життя. Прикладом може стати велика панда. Ці тварини знаходилися під загрозою вимирання, однак завдяки вчасно вжитим заходам екологів та випущеним законам китайської влади панд було врятовано, їхня кількість значно збільшилась і вони більше не є вимираючим видом.

Також можна відзначити окремих зоологів, які піклувалися про збереження на нашій планеті природного різноманіття. Наприклад, Джеральд Даррелл, зусиллями якого було збережено не один вид. Пізніше він створив власний зоопарк, головним завданням якого стало не розважати відвідувачів, а зберігати і примножувати вимираючих тварин. Йому це вдалося, і багато рідкісних, а головне, малопривабливих видів було збережено саме завдяки праці Даррелла. Його зоопарк і зараз продовжує працювати, допомагаючи природі вистояти, не зважаючи на натиск людини.

Одне з головних завдань людини — берегти природу, примножувати її багатства. На жаль, досі не всі це усвідомили, і що раніше це врешті-решт відбудеться, то краще для людства.

Анастасія СТРОГАНОВА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Київ

The post Чому важливо берегти природу appeared first on Я - журналіст.

Більшість людей не помічають навколо себе природу та не думають про її проблеми, натомість вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють довкілля. І не беруть до уваги, що це вбиває і навколишнє середовище, і нас, отже й наше майбутнє. Адже без природи наше існування неможливе. В останній час людей найбільше хвилюють гроші й прибуток, а не природа та її стан. А коли народ нарешті подивиться навкруги і не побачить нічого, крім сміття, оговтається, згадає про світ, але вже буде пізно, і виправити помилку буде дуже важко й навіть неможливо.

Всі хочуть покращення у житті, суспільстві, але при цьому не бажають нічого робити. А змінювати та удосконалювати світ потрібно починати з себе та просто зараз. Для початку: привести до ладу власні думки, потім квартиру, під’їзд та двір. І це стане початком великого перевтілення життя.

Повинно бути актуальним поняття «суботник» , де люди згуртовуються та прибирають сміття, наводять порядок у своєму дворі, парку, садять на місці купи сміття клумбу чи деревце. Необхідне більше створення екологічних акцій, форумів та проектів, які заохочуватимуть людей поліпшувати стан довкілля. Особливо, ми повинні прибирати після себе: на березі річки, у лісі, одним словом – усюди, адже чисто не там, де прибирають, а там не смітять. У школах проводити класні години, присвячені охороні природи. Батьки повинні пояснювати дітям, що смітити – це погано, і на власному прикладі показувати своє бережне ставлення до природи. Можна ввести закон, який жорстоко забороняв би викидати сміття у недозволеному місці. Можливо тоді люди почнуть боятися і не будуть чинити таке нахабство з навколишнім середовищем. Головне завдання небайдужих до природи – сформувати моду на чистоту, об’єднати людей, яким набридло дивитись на засмічені вулиці свого міста. Великого та шкідливого значення надає транспорт, який викидає у повітря гази та дим. Тому треба більше ходити пішки та користуватись екологічно чистими видами транспорту. Якщо кожен городянин буде думати про екологію, то не буде в місті сміття

Зміни потрібно починати з себе, розуміти, що лише від нас та наших вчинків залежить майбутнє світу. Залишаючись наодинці з природою, люди повинні пам’ятати, що вони єдині, хто може зберегти всю гармонію і баланс у навколишньому живому світі.

Анастасія ОСТАПЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ «Острозька академія»,

Херсон

The post Чисте майбутнє за нами appeared first on Я - журналіст.

Більш за все мені подобається парк, що струшує із себе зимовий сон, ранньою весною. Все неначе вибухає новими барвами життя. І залишається додати тільки тепла. Та ось одного ранку я прокидаюсь від світла, теплих променів. Збуджена передчуттям, я несусь до парку.

А там вже вирує справжнє свято. Я немов чую, як дихають дерева, як дзвенять у їхніх стовбурах й гілках сік. Навіть пташки поводяться незвичайно: якось урочисто і натхненно. Прощаючись з парком, я поспішаю до школи, але знаю: завтра він буде ще прекраснішим, голоснішим від пташиного співу, яскравішим від якогось внутрішнього світла.

…Приходить літо. Зелений і заквітчаний, парк кожного ранку дарує мені свій черговий «сюрприз». Ось вперше розквітнув юний кущ бузини, а ця галявина раптом уся вкрилася рожевими квіточками. А ось і старі знайомі – подружжя птахів на своєму гнізді; за їх заклопотаним виглядом можна зрозуміти, що вони нарешті дочекалися пташенят.

Восени парк засипає мене своїм золотом. Рудий бешкетник сипле на голову жовте листя, засипає нам невеликі ярочки, і мої ноги під час бігу провалюються туди. А ще, знаючи мою любов до грибів, весь час відкриває мені свої потаємні місця з ними, щоб я лишила свої тренування і звернула увагу на такий подарунок.

Узимку парк – це справжнісінька казка! Який же величний парк у зимовому сні! Такий могутній і загадковий! На білій ковдрі снігу чорніють дерева і кущі, та я знаю, що зараз вони набираються новими силами, щоб продовжувати жити вже наступної весни.

Милий парку, ти навчив мене багато чого: відчувати і розуміти природу, вболівати за неї і допомагати. Саме тут я навчилась усвідомлювати, що я – людина, яка залежить від природи і в той же час і відповідальна за неї. Завдяки тобі я розкрила загальновідому істину: людина і природа – одне ціле.

Аліна БОРЩОВА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Харківська область

The post За красою – до парку appeared first on Я - журналіст.

Сучасний світ рухається вперед у шаленому темпі. Ми до цього швидко пристосовуємося і забуваємо помічати неймовірні явища Землі. А, може, іноді варто перестати бігти хоч на хвильку, і здійснити коротку навколосвітню подорож? Хоча б уявну!

Нещодавно на уроках у школі я дізналась про існування органічної хімії. Мені стало цікаво, що взагалі означає для нас ця наука? Саме так і відкрила для себе існування озера Abraham Lake, в Канаді. Кожної зими лід на озері вкривається пречудовими візерунками. Це стається тому, що з дна водойми до поверхні піднімаються бульбашки газу Метану, його вивчає органічна хімія. Вони замерзають на різній глибині, і білими кульками чарують відвідувачів.

Також в Канаді є Spotted Lake, або Плямисте озеро. Його красу також пояснює хімія. Тут багаті поклади мінеральних речовин, сульфатів Натрію, Кальцію, Магнію, є Срібло і трози Титану. Влітку майже вся вода випаровується, відкриваючи людським очам кольорові наковичення металів.

А ще, ви знали, що якщо взяти звичайну скляну банку, покласти в неї трохи моху, а тоді герметично закрити, то рослина швидко утворить власну мікрофлору? Так ви зможете кожного дня милуватися власною біосферою!

Підсумовуючи, можу зазначити, що варто вдивлятися в навколишнє середовище, людей, космос, і пам’ятати, що навколо нас завжди є багато цікавинок!

Олеся ХОДИКІНА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ «Острозька академія», м.Бердянськ, Запорізька обл.

The post Цікаве навколо нас: ця дивовижна наука хімія appeared first on Я - журналіст.

Перегляньмо їх разом!

The post Пейзажі рівненського Полісся: село Великі Цепцевичі appeared first on Я - журналіст.

Одні з найстаріших дубів України ростуть у селі Вітковичі Березнівського району Рівненської області. Їх відповідно назвали дуб-прадід, дуб-дід, дуб-батько, дуб-син та дуб-онук.

Вік дуба-прадіда – 1300 років. Якби сталося ще одне диво і він зміг заговорити, скільки таємниць та історій відкрив би нам цей патріарх світу дерев! Його окружність біля землі складає 9 метрів 26 сантиметрів, а на висоті 1,3 метра – 7 метрів 54 см. Цей велетень потребує реабілітації – в середині стовбура утворилось дупло, випалене блискавками, діаметром 1,4 метра.

Дуб-дід за параметрами не набагато поступається перед своїм старшим родичем: окружність стовбура біля землі – 6,98 метра, – діаметр крони – 21 метр, висота – 23 метри. Ну а вік його сягає тисячі років.

Лише на кілька десятиліть молодший за діда дуб-батько. Окружність його стовбура біля землі складає 6,38 метра, на висоті 1,3 метра – 4,24. Крона цього велетня розкинулась в діаметрі на 18 метрів, а верхівку відділяє від землі 20 метрів.

Вік дуба-сина вимірюється не тисячоліттями, а століттями – йому понад 500 років. Окружність стовбура біля землі – 5,4 метра, на висоті 1,3 м – 3,77 метра. А от по росту він перегнав батька, його висота – 25 метрів.

Наймолодший, звісно, дуб-онук, якому виповнилося лише 400 років. Окружність стовбура біля землі – 4,29 метра, на висоті 1,3 м – 3,57.

Зараз активісти села доглядають за дубами, причепурюють територію навколо них. Вітковицькі велетні цілком заслужено займають почесне місце у списку дубів-довгожителів не тільки поліського краю, а й всієї України та Європи. Дуби занесено до Червоної книги і вони є пам’ятками природи нашої країни. Огорожі навколо дубів, зроблені дбайливими людськими руками, – то символ єднання людини з природою.

Шанувати і турбуватися про цих Велетнів – одне з найбільших завдань вітковчан.

Дарина КАЛІНЧУК, учасниця Всеукраїнського конкурсу учнівських творчих робіт “Я – журналіст!”, учениця 9 класу Вітковицького НВК

Читайте також:

Отець Павло Дубінець – унікальний священик з рівненського Полісся

Школярка з Рівненщини хоче занести своїх батьків до Книги рекордів Гіннеса

Бойова машина в центрі Сарн: знахідка з дна річки Случ

Фото – ілюстративне, джерело фото – we.org.ua

The post Дуби-велетні в селі Вітковичі на Рівненщині – одні з найстаріших у Європі appeared first on Я - журналіст.