Мета програми

Розвиток цифрової, комунікаційної та інформаційної компетентностей педагогічних працівників, формування навичок ефективної взаємодії в соціальних мережах, підвищення рівня персональної інформаційної стійкості.

Напрям

Розвиток професійних компетентностей (інформаційно-цифрова, комунікаційна, медіаграмотність).

Фахові компетентності, що вдосконалюватимуться:
інформаційно-цифрова, комунікаційна, емоційно-етична, інноваційна.

Навчання передбачає опрацювання таких тем (зміст):

1. Сучасні тренди використання соціальних мереж.
2. Персональна інформаційна стійкість та медіагігієна.
3. Формування особистого бренду у соціальних мережах.
4. Візуальне оформлення профілю.
5. Інформаційне наповнення сторінки.
6. Ефективна взаємодія з аудиторією.
7. Реагування на негатив у мережі.
8. Техніки самопросування та підвищення охоплення.

Форма навчання

Дистанційна, в асинхронному режимі.
Навчання передбачає перегляд відеоматеріалів курсу, опрацювання додаткових матеріалів та виконання самостійної роботи.

Результати навчання оцінюються

як зараховано / не зараховано шляхом опрацювання матеріалів курсу та підтвердження факту проходження навчання.

Успішне проходження навчання засвідчує сертифікат встановленого зразка.

Обсяг навчання (тривалість)

10 годин / 0,3 кредиту ЄКТС
(1 кредит ЄКТС = 30 годин)

Строки виконання

Індивідуально, у зручний для слухача час.

Місце виконання

Дистанційно, на базі закритого телеграм-каналу з навчальними матеріалами.

Вартість

349 грн

Кількість учасників

Не обмежена.

Можливість подальшої підтримки

Безлімітний доступ до навчальних матеріалів та їх оновлень.

Документ

Сертифікат про підвищення кваліфікації встановленого зразка.

Додаткове положення

Результати підвищення кваліфікації можуть бути визнані педагогічною радою закладу освіти відповідно до вимог чинного законодавства.

Нормативна база

Програму укладено згідно зі ст. 59 Закону України «Про освіту», Типовими освітніми програмами для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затвердженими наказом МОН №457 від 23.04.2021 р., та відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №800.

Затверджено

ФОП Голубєв Віталій Юрійович
ЄДРПОУ 2863205754
Дата: 01.04.2026 р.

[Підпис існує]

The post Програма підвищення кваліфікації «Ефективність у соцмережах» appeared first on Я - журналіст.

Можливо, саме з цієї причини тисячі людей шукають ефективні способи навчання, використовуючи за основу курси англійської мови онлайн https://englishouse.com.ua/ua/onlain-dlia-vzroslykh/.

Вашій увазі п’ять корисних порад, які допоможуть вивчити англійську мову максимально ефективно та з користю.

З’ясуйте, який ваш рівень англійської мови 

Можливо, ви скажете, що насправді знаєте дуже мало англійської. Або, якщо ви вже відвідували деякі курси англійської мови, ви можете подумати, що у вас вже є певні знання і що вам не варто починати з нуля. Пройдіть інсталяційний тест – це тест, який визначає ваш рівень знань і володіння англійською мовою та може сказати вам, відповідно до Загальноєвропейських компетенціями володіння іноземною мовою, на якому рівні ви перебуваєте. 

Результати проходження тесту дуже корисні, так як ви можете пройти курс, виконати вправи або знайти навчальні матеріали, які відповідають вашому рівню, щоб ви могли рухатися вперед, не повторюючи того, що вже знаєте.

Вивчити граматику 

Можливо, граматика – це один із аспектів мови, який найбільше хвилює тих, хто вивчає англійську мову. Хоча вона дуже важлива, це не єдине, на що вам слід звернути увагу, тому що знання правил мови не гарантує, що ви зможете правильно висловлювати свої думки. 

Практикуйтеся в читання та аудіювання 

Одним з відмінних способів вивчення англійської мови онлайн є щоденне занурення в мову. В даний час, завдяки інтернету, дуже легко:

• слухати новини,
• подкасти,
• відео,
• читати газету
• або статтю, яка вас зацікавила.

Все знаходиться в межах вашої досяжності. Тому, якщо ви хочете переконатися, що ваш рівень розуміння поліпшується як в читанні, так і в аудіюванні, немає кращого методу, ніж щоденне знайомство з мовою.

Вивчення англійської мови

Пишіть і говоріть якомога частіше

Прочитавши назву цього розділу, ви можете задатися питанням, як вам вдасться говорити і писати англійською мовою, якщо ви живете в місці, де можливості використання англійської мови обмежені. Робіть все самотужки, з кожним днем більше розмовляйте самі з собою і виконуйте граматичні вправи.

Приділяйте 10 хвилин в день словникового запасу 

Словниковий запас також дуже важливий, тому що саме він дозволяє вам адекватно висловити те, що вам потрібно і так, як ви цього хочете. Саме тому важливо виділяти 10 хвилин в день на вивчення лексики.

The post П’ять порад для тих, хто вивчає англійську Online appeared first on Я - журналіст.

Навчання протягом життя – це про вас? Розвинути і поглибити професійні знання допоможуть онлайн-ресурси. Пропонуємо підбірку безкоштовних курсів із журналістики.

Журналістське розслідування. Основи

ДетекторМедіа

Усе більш популярним стає жанр журналістського розслідування. Цей курс розповідає про специфіку розслідувань та покроково навчає їх створювати: від планування до перевірки даних і сторітелінгу. Слухачі також дізнаються про правові ризики, пов’язані з підготовкою розслідувальних матеріалів.

Мова курсу: українська.

Зареєструватися на курс: https://bit.ly/2FXcNiX

Journalism Skills for Engaged Citizens

Coursera

Журналістика перестала бути справою обраних людей з мікрофоном. Сьогодні кожен активний громадянин може стати репортером. Втім, щоб висвітлювати навколишні події професійніше, варто розуміти журналістські стандарти та етику. Курс розрахований на громадянських журналістів і початківців, які зможуть опанувати базові навички професії.

Мова курсу: англійська.

Зареєструватися на курс: https://bit.ly/2cVoat9

English for Journalism

Coursera

Курс із англійської для журналістів розрозблений у Пенсильванському університеті. Він допоможе журналістам поглибити обізнаність зі світовими медіа і водночас підвищити рівень англійської мови. Завдяки читанню друкованих та онлайн-медіа і перегляду тематичних відеолекцій, журналісти зможуть розширити словниковий запас, щоб краще висвітлювати місцеві і міжнародні теми.

Мова курсу: англійська.

Зареєструватися на курс: https://bit.ly/1UQzxhs

English for Media Literacy

Сoursera

Слухачі курсу вивчатимуть англійську мову, заглибившись у тему медіаграмотності.

Мова курсу: англійська.

Зареєструватися на курс: https://bit.ly/2lW8UiA

Журналістика для соціальних змін

edX

Протягом цього курсу викладач університету Берклі розповість, як медіа допомагають впроваджувати соціальні зміни, а також як окремі журналісти можуть позитивно впливати на політику.

Мова курсу: англійська.

Зареєструватися на курс: https://bit.ly/2x96Xrw

Від комунальних до незалежних медіа. Покрокова інструкція для редакторів

Прометеус

1 січня 2016 року офіційно розпочалося реформування державних і комунальних медіа. За цей час менше третини ЗМІ повністю перереєструвалися, і зовсім мало з них напрацювали досвід самостійного менеджменту. Основні питання, які охоплює курс: принципи реформування ЗМІ та основи ведення медіабізнесу, створення контенту, його поширення і рекламування, а також юридичні аспекти роботи з інформацією.

Мова курсу: українська.

Зареєструватися на курс: https://bit.ly/2xIhCbU

Інформаційні війни

Прометеус

Що таке інформаційні війни? Як вони розвивалися і як впливають на сьогодення? Курс допоможе охочим розібратися у таких поняттях, як «інформаційна зброя», пропаганда і контрпропаганда, дезінформація тощо. Він стане в нагоді всім, хто хоче дізнатися більше про сутність інформаційних воєн і зрозуміти, як не стати їх жертвою.

Мова курсу: українська.

Зареєструватися на курс: https://bit.ly/2kpJqvB

Доступ до публічної інформації: від А до Я

Прометеус

Що таке публічна інформація? Хто її розпорядники? Як отримати доступ до реєстру публічної іформації. Слухачі курсу отримають інформацію на ці та інші питання. Курс буде корисним для громадських активістів, працівників бюджетних установ, студентів-правників та всіх, хто має справу з інформаційними запитами.

Мова курсу: українська.

Зареєструватися на курс: https://bit.ly/2jsZ2Lp

Інтернет-медіа

Прометеус

Курс для тих, хто цікавиться інтернет-виданнями і їх розвитком. Він ознайомить фахівців із досвідом та новачків із принципами роботи інтернет-редакцій.

Мова курсу: українська.

Зареєструватися на курс: https://bit.ly/2uix9NT

Верифікація в інтернеті

ВУМ

Інформація – це зброя в руках пропагандистів. Фейкові новини стали одним з найбільш небезпечних її видів. Як розпізнавати ненадійні джерела інформації і фейкові повідомлення в інтернеті? Курс, створений за сприяння «Інтерньюз-Україна» та Transitions Online, містить 8 лекцій і конспекти. У ньому медіа-експерти розкажуть, як верифікувати інформацію та протидіяти фейкам.

Мова курсу: російська.

Зареєструватися на курс: https://bit.ly/2CRHRyN

Джерело: https://internews.ua/opportunity/10-online-courses-for-journalists?utm_source=Internews+Ukraine+Newsletter&utm_campaign=74620403e8-EMAIL_CAMPAIGN_2019_04_11_11_04&utm_medium=email&utm_term=0_605c88b8e6-74620403e8-124501473

The post 10 онлайн-курсів із журналістики appeared first on Я - журналіст.

Як проходитиме навчання?

Навчання проходитиме у форматі тренінгів, після яких учасники отримають практичні завдання. Виконання цих завдань куруватимуть ментори Школи.  Учасники навчаться писати новини та аналітичні матеріали для інтернет-видань, створювати відео-контент для різних платформ, в тому числі спробують себе у ролі телеведучих в реальній ТВ-студії. Щотижня учасники Школи повинні присвятити щонайменше два повних дні навчанню, у т.ч. практичній складовій.

Теми тренінгів

1. Як писати так, щоб у читача не залишалось запитань. Техніка написання новин та аналітичних матеріалів.
2. Конструктивна журналістика. Як це працює у Данії та чому важливе для України
3. Журналістика даних. Де брати теми та шукати факти.
4. Фах чи покликання? Як змінюється журналістика та чому варто знати відповідь на це запитання
5. Як знімати та монтувати відео для різних платформ – соцмереж, сайту, TV-студії
6. Навіщо журналісту проектний менеджмент на прикладі роботи Financial Times
7. Цифрова безпека та цифрові інструменти, які спрощують роботу сучасного журналіста
8. Реклама і журналістика – хто для кого і чи надовго це?
9. Як просувати свій матеріал та знайти читача

Теми тренінгів можуть змінюватись/доповнюватись.

Хто може стати учасником школи?

До навчання запрошуються студенти 3-5 курсів вищих навчальних закладів, молоді журналісти, а також ті фахівці, які мають намір оновити свої знання. На основі конкурсу буде відібрано двадцять учасників, п’ять з них отримають стипендію (на основі аналізу анкет та мотиваційних листів), яка покриватиме вартість навчання у Школі.

Після закінчення Школи практичної журналістики учасники отримають дипломи, рекомендації від тренерів та менторів для працедавців. Ті випускники Школи, які матимуть найвищі бали, зможуть отримати пропозиції щодо подальшого працевлаштування.

Вартість навчання у Школі практичного журналіста – 1200 гривень (символічний внесок на адміністративні витрати під час тренінгів).

Витрати на проїзд/проживання для учасників з інших регіонів не відшкодовуються.

Терміни та місце проведення Школи

Квітень-червень 2019 року. Школа проходитиме у м. Львів на базі медіа-хабу «Твоє місто» (вул. Винниченка, 20а). Старт Школи – після 15 квітня.

Як взяти участь?

Для того, аби взяти участь у Школі практичного журналіста – слід заповнити анкету та написати мотиваційного листа на електронну адресу jschool.tm@gmail.com не пізніше 17:00 10 квітня 2019 року. Після цього зачекати на успішне рішення організаторів Школи та розпочати навчання.

Довідка про Акселератор та European Journalism Centre (EJC)

European Journalism Centre (Європейський центр журналістики) – Міжнародна некомерційна організація зі штаб-квартирою в Нідерландах, заснована у 1992 році.  У межах діяльності Центру працюють програми з надання ресурсів, проведення подій та менторської підтримки на підтримку європейської журналістики. У межах Акселератора The Engaged Journalism Accelerator 12 європейських медіа-організацій, серед яких одна з України – медіа-хаб «Твоє місто», працюють над розвитком власної спроможності та розбудови якісної та неупередженої журналістики в Європі і світі загалом. 

Джерело: tvoemisto.tv

The post У Львові створюють Школу практичної журналістики appeared first on Я - журналіст.

The post Як писати про освіту зрозуміло і фахово: навчання для журналістів appeared first on Я - журналіст.

Учасники журналістської інтернатури опанують інтенсивний практичний курс з виготовлення інформаційних продуктів для конвергентних редакцій, радіо, ТБ, соціальних мереж та теоретичні засади роботи сучасного універсального журналіста.

Дата та місце проведення школи: з 28 лютого по 14 березня 2019 року, м. Київ. Участь безкоштовна. Фундація «Суспільність» забезпечить учасників проживанням, харчуванням, а також відшкодує транспортні витрати (потяг, автобус).

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.  Усім кандидатам необхідно буде заповнити аплікаційну форму, надіслати професійне CV та мотиваційний лист.

Останній день прийому заявок до участі: 10 лютого 2019 року, 23:59.

Додаткову інформацію можна отримати за тел. 097 297 08 42, 044 483 03 72 або
souspilnistfoundation@gmail.com

Проект став можливим за підтримки Медійної програми, Internews та приватних благодійників.

The post Стажування для студентів-журналістів appeared first on Я - журналіст.

Дати та місце проведення навчання: 14 – 18 січня 2018р., м. Краматорськ

Чого ви навчитеся під час Школи?

·      Які основні факти медичної реформи, в чому їх суть та ідея

·      Які основні фактажні помилки у висвітленні змін в медичній сфері

·      Як краще подавати інформацію зрозумілою мовою для читачів вашої газети та відвідувачів вашого сайту

·      Якими інструментами зручно користуватися для принта та онлайн публікацій, тощо

та попрактикуєтеся обирати тему, збирати для неї інформацію та писати ґрунтовний матеріал медичного спрямування.

 Хто навчатиме?

Проект здійснюється Асоціацією незалежних регіональних видавців України за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. /Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.”

Джерело фото: https://school-cj.org/news/156-oholoshuietsia-konkurs-korotkykh-videoistorii-medychna-reforma-zhyty-chy-vmyraty

The post Школа медичної журналістики запрошує: тут навчать писати фахово про найголовніше – здоров’я! appeared first on Я - журналіст.

Чому працювати журналістом в Україні – небезпечно? Як подолати безкарність за злочини проти працівників ЗМІ? Що таке Індекс фізичної безпеки журналістів в Україні і чому політики атакують його авторів?

Про це та багато іншого з рівненськими журналістами спілкуватиметься 18 жовтня голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Організатори події запрошують рівненських колег до зацікавленої, дружньої, конструктивної дискусії про актуальні проблеми нашої професії.

The post 18 жовтня у Рівному – зустріч із головою Національної спілки журналістів України appeared first on Я - журналіст.

Збереться близько 400 учасників – як чинних журналістів, так і студентів медіафакультетів. Новомедіа Форум – унікальний інтенсив з максимальною кількістю практичних знань за два дні. Формат цього освітнього заходу дозволяє також отримати нові знайомства і професійні контакти, співпрацю і працевлаштування, можливість коворкінгу і особистого розвитку.

Два дні з ранку до вечора в двох паралельних залах – майстер-класи та тематичні півторагодинні панелі з двома спікерами та модератором. Тематика найрізноманітніша: політична журналістика, соціальні медіа, інформаційні війни, тематичні спецпроекти, відеоплатформи і багато іншого. А у кінці другого дня пройде церемонія Novomedia Awards. Це нагородження журналістів і редакцій, які висвітлюють вічні цінності в своїх матеріалах.

Уже опубліковані майже всі спікери Форуму. Спеціальним гостем заходу стане Ольга Фреймут – ведуча Нового каналу. Ольга поділиться з учасниками Форуму навичками роботи телевізійної ведучої в різних форматах і жанрах. Вона має значний досвід роботи в журналістиці. Була співробітником компанії Бі-Бі-Сі в Лондоні. У Києві працювала телеведучою в декількох проектах на каналі 1+1, 5 каналі. У 2014 році увійшла в сотню найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус».

Про інформаційну війну, журналістику в умовах гібридної агресії розповість  Сергій Гришин – заступник головного редактора, шеф-редактор новин у РБК-Україна. Віталій Голубєв, головний редактор Видавничого дому «ОГО» і секретар Національної спілки журналістів України, буде говорити про 20 Лайфхаків ефективного журналіста. Віталій викладає на кафедрі журналістики Національного університету «Острозька академія», керує Школою універсального журналіста.

Пул спікерів Форуму поповнив Юрій Бутусов – головний редактор сайту «Цензор.НЕТ». Він працював в газеті «Киевские ведомости», в тижневику «Дзеркало тижня». Юрій є автором сценарію фільму «Помаранчеве небо» про події Помаранчевої революції, продюсер фільму «Ілюзія страху» за повістю Олександра Турчинова.

Про основоположні традиції в медіасфері буде говорити Юрій Грицик – головний редактор інформаційного агентства «Вголос». Про правила і стандарти в політичній журналістиці розповість Ігор Луценко. Ігор працював редактором секції «Великі гроші» журналу «Власть Денег», редактором «Бізнес» журналу «Кореспондент», а також редактором «Економічної правди», журналістом інтернет-видання «Українська правда». Сьогодні він народний депутат України VIII скликання.

Його колеги – депутати Верховної Ради повідають про журналістів в політиці і політиках-журналістах. Серед них – Вадим Денисенко – політик, журналіст, бізнесмен. Працював головним редактором тижневика «Коментарі», керівником об’єднаної редакції тижневика і сайту ProUA. Тетяна Чорновол – працювала в журналі «ПіК», працювала репортером у виданні «Обозреватель», була редактором порталу Lb.ua. Сергій Висоцький працював в газетах «Коммерсант Україна», «Економічні Вісті», «Газета 24», був політичним оглядачем журналу «Фокус». Після – спеціальний кореспондент «Інформаційне агентство” ЛігаБізнесІнформ », заступник головного редактора ТОВ «Новини-ТВ ».

Про спортивну журналістику розповість Сергій Долбілов – спортивний експерт, керівник редакції спортивних програм телеканалу «Інтер». Автор і режисер циклу документальних фільмів про братів Кличків; креативний директор спортивних редакцій телеканалів «1+1» і «Мегаспорт». З ним в парі буде Олена Говорова – українська легкоатлетка, спортивна журналістка, коментатор, ведуча. Олена стала бронзовою медалісткою Олімпійських ігор в 2000 році. Сьогодні вона очолює агентство «Media-Sport», що займається спортивним маркетингом.

«Мультиканальний журналіст: нова реальність» – тема Олега Гавриша. Олег працює редактором «Новое время» – це медійний майданчик, которий включає в себе журнал, радіо і сайт. А також працює ведучим на каналі «UA: ПЕРШИЙ». Олег був кореспондентом газети «Ведомости», Forbes, «Комерсант» (Україна), в журналі «Новое время страны», а також у виданнях «Бізнес», «Деловая неделя», «Діловий Харків».

Як зробити соціальну журналістику не тільки корисною, а й цікавою – про це говоритиме журналіст телеканалу СТБ – Ірина Заславець. Ведучі програми “Сніданок з 1+1” Людмила Барбір і Єгор Гордєєв поділяться досвідом про ефективній взаємодії в прямому ефірі. Анна Степанець та Володимир Полуєв, ведучі програми «Вечірній Прайм» на 112 каналі, розкриють тему про те, як контролювати ефір і працювати в умовах конфлікту на ефірній майданчику. Юлія Литвиненко – телеведуча на телеканалі «Прямий», буде говорити про секрети якісного інтерв’ю.

Про роботу журналіста в екстремальних умовах розповість Юрій Луканов – голова Незалежної медіа-профспілки України, тренер з безпеки роботи журналістів у гарячих точках. Займається захистом прав журналістів з ОБСЄ. Про безпеку журналіста в контексті свободи слова говоритиме Сергій Томіленко – голова Національної спілки журналістів України, член громадської ради при Держкомтелерадіо України та колегії Держкомтелерадіо, голова редакційної ради журналу «Журналіст України».

Представники компанії AIR, що входить в ТОП-5 світових партнерів YouTube, дадуть ексклюзивні рекомендації. Семен Кременюк, відомий відеоблогер, поділиться ефективними інструментами ведення YouTube каналу. Також Кирило Євсеєв – експерт по просуванню і створення контенту для YouTube. Автор каналу «Як знімати відео». Консультує блогерів і політиків про розвиток Ютуб-каналів.

Масштабна медіа-подія – Новомедіа Форум відбудеться в Києві 2-3 листопада.

Весь пул спікерів опублікований ТУТ

Встигніть зареєструватися, заповнивши форму ТУТ

The post Новомедіа Форум 2018: головна подія осені для журналістів і медійників appeared first on Я - журналіст.

НУВГП − найпотужніший університет регіону, який в умовах жорсткої конкуренції на ринку освітніх послуг розширення номенклатури спеціальностей пов’язує з перспективами свого розвитку. Це державний заклад, де функціонує державний нагляд за якістю знань. Молоді люди, які вступлять до університету цього року, отримають суспільно важливу й відповідальну професію журналіста. В умовах глобалізації, яка сьогодні охопила всю планету й зумовила трансформацію системи масової комунікації в індустрію впливу на людину, суспільство й цивілізацію, вони будуть формувати громадянське суспільство України майбутнього, яка, безумовно, стане сильною, демократичною, правовою державою й посяде гідне місце в сузір’ї країн Європи. Тож суспільний запит на кадри журналістів нової формації, здатних на креативне й прогностичне осмислення процесів творення нової держави, демократичного її розвитку, готових творчо й об’єктивно аналізувати й доносити до громадян інформацію, формувати громадську думку, є надзвичайно великим. Адже лише на Рівненщині, регіоні нечисленному за населенням в Україні, видаються десятки газет, існують кілька каналів телебачення, є радіостанції, чимало Інтернет-видань.

Підготовка фахівців у галузі соціальних комунікацій у НУВГП буде здійснюватися колективом висококваліфікованих кадрів, які мають великий досвід роботи у вищому навчальному закладі, активно займаються науковою діяльністю і, головне, співпрацювали чи співпрацюють і нині із ЗМІ.

Так, ініціатором відкриття спеціальності «Журналістика» виступив І. Л. Сазонець – доктор економічних наук, професор і завідувач кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльності. Він має понад 200 публікацій, серед них: 11 монографій, 15 підручників і посібників, підготував 4 доктора та 23 кандидата наук. До його кола наукових інтересів уходить дослідження проблем концептуальних засад та інноваційних моделей інформаційного розвитку економіки. Має практичний досвід співпраці із ЗМІ. Під його керівництвом підготовлено навчальні програми з таких дисциплін, як «Мас-медійна економіка», «Економічна журналістика», «Маркетинг ЗМІ», «Менеджмент ЗМІ».

Автор цієї статті − В. М. Галич, гарант освітньої програми з журналістики, доктор філологічних наук за спеціальністю “Журналістикаˮ, професор, автор більше 200 наукових праць, серед них 7-ми монографій, 4-х посібників. Підготувала 10 кандидатів наук у галузі соціальних комунікацій. Член Національної Спілки журналістів України, Лауреат літературної премії імені Олеся Гончара, Відмінник освіти України. Відзначена Знаком «За наукові досягнення» та нагородою НСЖУ “Золота медаль української журналістикиˮ. Має практичний досвід у тележурналістиці. Друкувалася в журналах та наукових збірниках в Україні, Білорусі, Молдові, Росії. Головний редактор молодіжного художньо-публіцистичного альманаха «Соняшник» та студентської газети «Контакт». Член редколегій низки наукових фахових видань.

О. А. Галич – один із засновників спеціальності, доктор філологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Коло його наукових інтересів: теорія та історія літератури, документалістика, публіцистика. Підготував 8 докторів і 37 кандидатів наук. Автор 500 праць, з них: 12-ти монографій, більше 20-ти підручників і навчальних посібників. Друкувався в Німеччині, Польщі, Білорусії, Росії, Молдові. Мав авторську програму «Мнемозіна» на рівненському телебаченні. Публікувався в багатьох громадсько-політичних та літературних газетах.

Засновниками спеціальності також стали Т. В. Хітрова (кандидат філологічних наук із спеціальності «Журналістика», доцент, автор 2 монографій, 3-х посібників, понад 100 статей, співпрацює із всеукраїнською дитячою газетою «Клякса» та молодіжними журналами «Бємс», «А 5», літературно-мистецьким журналом «Хортиця»; газетами: «МИГ», «Запорізька правда», інформаційними сайтами: «Zabor», «Forpost», «RegionNews») та Д. Ю. Попіль (кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, дослідник проблем журналістики в умовах глобалізації, письменник; співпрацює з виданнями для українців у Польщі: «Наше Слово» та «Наш Вибір», Інтернет виданням: Culture.pl., порталом Kontynent Warszawa).

З нетерпінням чекають на першокурсників, майбутніх журналістів, викладачі кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльності. Я. П. Цецик (кандидат історичних наук, доцент, автор понад 130 наукових та науково-методичних праць, у тому числі 4-х монографії, дослідник суспільно-політичних та соціально-економічних процесів на Волині, ролі засобів масової інформації в суспільно-політичному житті сучасної України), А. Л. Шинкарук (кандидат політичних наук за спеціальністю «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку», доцент, дослідник міжнародної інформації, зарубіжної журналістики, цифрової гуманістики, соціальних медіа, співпрацює з газетою «Рівне вечірнє»), Г. Ф. Мартинюк (кандидат педагогічних наук, вивчає інформацію в публічному управлінні, людина залюблена в українську історію та культуру).

«Журналістика – це спосіб життя», висловлювання А. З. Москаленка, відомого українського письменника і публіциста, організатора журналістської освіти в КНУ ім. Тараса Шевченка, стало орієнтиром формування міждисциплінарної предметної сфери навчального плану, концептуальних засад та методології журналістської підготовки в НУВГП. Воно акцентує увагу на особливостях журналістської діяльності, яка не вкладається в межі 8-годинного робочого дня, потребує енциклопедичних знань і творчих умінь прояву високої громадянської свідомості. Саме тому планується викладання дисциплін, які покликані сформувати теоретичну базу знань з журналістики («Вступ до фаху», «Правові та морально-етичні основи журналістики», «Теорія публіцистики», «Історія української журналістики», «Зарубіжна журналістика», «Теорія соціальних комунікацій», «Теорія масової комунікації», «Інформаційна безпека та інформаційна війна») та виробити низку професійних компетентностей, а саме: умінь аналітично мислити («Аналітична журналістика», «Прикладна мас-медійна логіка», виважено й компетентно висловлюватися («Соціологія громадської думки», «Публіцистика», «Психологія журналістської творчості»), оперувати вербальним текстом та зображенням і звуком («Фотожурналістика». «Теле-, радіожурналістика», «Інтернет-журналістика»), усвідомлювати специфіку мови текстів ЗМІ («Українська мова в засобах масової комунікації», «Культура мови в ЗМК»), написання різножанрових журналістських творів («Інформаційна журналістика», «Художньо-публіцистичні жанри» «Журналістське розслідування», «Види журналістики за проблематикою»). У навчальному плані врахована особливість спеціалізації спеціальності – журналістика та соціальні комунікації −, що спрямована на засвоєння студентами не лише основ журналістської творчості, а й акцентує на зоні практичної взаємодії журналістики, видавничої справи та редагування, ПР та реклами («Макетування та верстка періодичного видання», «Редагування в ЗМІ», «Іміджологія в ЗМК». «Реклама в ЗМК», «Преса і ПР», «Графічний комп’ютерний дизайн періодичних видань», «Менеджмент і маркетинг ЗМІ»).

Така ґрунтовна підготовка випускників НУВГП дасть можливість їм згідно з Державним класифікатором професій обіймати такі посади: журналіст, кореспондент, головний фахівець з радіомовлення, головний фахівець з телевізійного мовлення, фотокореспондент, журналіст мультимедійних видань засобів масової інформації, ведучий програми, коментатор, інокореспондент, кореспондент власний, кореспондент спеціальний, оглядач, оглядач політичний.

Студенти матимуть можливість проходити практику в державних і недержавних засобах масової комунікації. Після закінчення навчання вони отримають диплом державного зразка.

Перед подачею документів на спеціальність “журналістика” абітурієнти мають обов’язково успішно скласти творчий залік. Творчий залік – це дистанційна (на інтернет-платформі університету) форма письмового вступного випробування, яка передбачає визначення достатності рівня творчих здібностей абітурієнта для подальшої участі в конкурсному відборі. Абітурієнт має продемонструвати вміння логічно й оригінально викладати думки, комунікабельність і готовність до ведення діалогу, здатність зібрати та критично осмислити інформацію.

Позитивно складений творчий залік є допуском до подачі документів для вступу до НУВГП. Бали, які абітурієнт отримує в результаті його складання, не додають до загального конкурсного балу, а лише визначають зарахування/незарахування творчого заліку, що є відповідно допуском/недопуском до конкурсного відбору.

Творчий залік проводять у формі написання творчої роботи в жанрі есе, обсяг якого – 3-4 сторінки. Абітурієнти заздалегідь знайомляться з переліком тем, що стосуються суспільного життя країни, культури, мистецтва, літератури, інформації, політики тощо.

Дистанційний формат передбачає наступну процедуру: вступнику необхідно зареєструватись на інтернет-платформі університету (Приймальна комісія), обрати завдання (тему есе) та надіслати відповідь у вигляді файлу формату PDF. У файлі-відповіді, окрім безпосередньо есе, також обов’язково мають бути вказані такі відомості: прізвище, ім’я та по батькові абітурієнта (повністю); дата народження абітурієнта, адреса контактної електронної пошти, номер мобільного телефону. Після надсилання роботи вступник отримає відповідь про результат проходження творчого заліку на свою електронну скриньку протягом трьох робочих днів. У листі буде вказано результат творчого заліку та унікальний код, який потрібно зберігати до завершення вступної кампанії 2018 р.

Засоби масової комунікації не даремно іменують “четвертою владою”, адже творчий продукт журналістів є дієвим важелем управління суспільними процесами, суттєво впливає на розвиток України, стимулює демократичні перетворення в ній, сприяє покращенню іміджу нашої держави у світі.

Професія журналіста надає йому можливість за завданням редакцій побувати в різних містах і селах, подорожувати за межами нашої держави, спілкуватися з відомими політиками, державними діячами, письменниками, артистами, спортсменами. Журналіст повинен першим з’являтися на місці вагомих для суспільства подій, доносити до читачів, слухачів чи глядачів обʼєктивну інформацію про них та прихований зміст, подавати власну версію. До того ж ця професія робить людину відомою в регіоні, державі, а то й у світі. Часом відомість переростає в знаменитість, адже ім’я журналіста друкується в газеті чи журналі, його голос чується по радіо, його бачать по телебаченню, на його матеріали посилаються в Інтернеті.

Журналістика у світі постала з необхідності розповсюдження важливої для суспільства інформації. Винайдення друкарства стало могутнім поштовхом до створення інформаційної індустрії, зробило можливим швидкий процес копіювання й розповсюдження інформації, що до того поширювалася лише усно. Стрімкий розвиток науки й новітніх технологій у останні десятиліття суттєво змінив інформаційну картину світу. Роль журналіста в сучасних умовах зробила його фігурою значущою, упізнаваною. Імена журналістів звучать поряд з іменами президентів, міністрів, депутатів. Це робить професію журналіста елітарною.

Валентина ГАЛИЧ,

професор

Читайте також:

Сповідь професора Олександра Галича

The post Журналістика – професія елітарна appeared first on Я - журналіст.