Кожен з нас хоча б раз у своєму житті був у лісі, однак мало хто бачив його вранці.
Якщо удень ліс шумить, листя шелестить та голосно співають пташки, то зранку все навпаки. Після довгого нічного сну, як тільки встало сонечко, і його перші промінчики пробиваються крізь густі гілляки дерев, ліс поволі починає прокидатися. На травичці, квіточках та листочках з’являється роса. Дрібні краплинки поять кожну рослинку, неначе дрібний дощик.
Окрім рослин прокидаються і пташки. Своїм співом вони неначе повертають ліс до життя. Темні густі хащі поволі оживають. Прокидаються тварини, а ліс перетворюється на місце, де можна відвідати концерт природи в гармонії з життям.
Прокидається й земля. Перепочивши трохи в нічний час, вона знову готова допомагати і підтримувати рослин під час росту. І сонечко, що зійшло над землею, буде допомагати рослинам ставати сильними і рости високими-високими.
Повітря в раннішньому лісі теж відчувається по-іншому. Воно там набагато чистіше, ніж у будь-якому місті.
Ліс турбується про своїх мешканців і тішить нас своєю унікальністю, а ми, в свою чергу, повинні залишати його в чистоті, щоб мати можливість милуватися його природою та дихати свіжим і чистим повітрям завжди.
Анастасія Янів, випускниця Школи універсального журналіста