Мої батьки – чудові люди. Не дивлячись на їхні сварки, які тривали все життя, я виросла щасливою і мене гарно виховали. Я росла в цілком звичайній сім’ї, зі своїми традиціями та життєвими цінностями. Я вдячна своїм батькам за все, але все ж є те, про що я б хотіла розповісти окремо.
По-перше, англійська мова. Коли я була у шостому класі, батьки вирішили віддати мене до репетитора, і це найкраще, що вони зробили. Вивчаючи англійську в школі, я не намагалася дійти до нового рівня. Лише зазубрити та здати! З репетитором я повністю розкрила свій потенціал у вивченні цієї мови. Я вивчила багато нових тем та прокачала свій левел майже до B1.
По-друге, широкі перспективи. У мене завжди було все, що я хочу(по можливості звичайно). Хочеш новий телефон на день народження? Купимо! Самокат? Авжеж! А ще кожного року ми їздили на відпочинок до Східниці, а цього року я взагалі побувала з матусею в Нідерландах та на Канарських островах. Хоч ми й не були багаті, мене завжди любили та турбувалися про мене. Це чудово.
По-третє, моє здоров’я. Ще в ранньому дитинстві я вже побувала у багатьох лікарів. Різні обстеження, ліки, вітаміни, але якби цього не було, зі здоров’ям я б уже могла попрощатися. Саме мамина небайдужість до мене допомагає мені лишатися дужою та бадьорою. Я обожнюю свою маму.
Таким чином, мої батьки зробили велетенський вклад у моє життя. Вони гарно виховали мене та забезпечили усім необхідним. Я їх дуже люблю та ціную, вони найкращі!
Софія П’єнтак, випускниця Школи універсального журналіста