Навчання в школі – це важливий період в моєму житті. Школа – це цілий світ , де кожен день приносить нові знання , враження, досягнення… Шкільні роки – це фундамент для майбутнього і особливе місце в моєму шкільному житті займають вчителі ! Вони не тільки дають мені знання , але й вчать відповідальності , взаємоповаги, наполегливості , формують мене як особистість… Мої вчителі – мої наставники , люди , які надихають мене на нові досягнення і перемоги , готують мене до майбутнього . Ось про них я ї хочу розповісти !
Моя перша вчителька! Людмила Петрівна – добра, турботлива, лагідна, уважна до дітей. Пам’ятаю її м’який голос, веселу усмішку, яка завжди налаштовувала мене на довіру та спокій. Найголовніше вона вчила бути в майбутньому чесною, справедливою, доброю людиною, мати багато друзів, допомагати людям. ЇЇ слова і поради, повчання надихають мене вірити в свої сили, бути завжди доброю , вихованою, справедливою .
Голос цієї вчительки , м’який і мелодійний такий як і предмет – українська мова. Думаючи над словами Наталі Петрівни – «Українська мова – це мова почуттів» і я розумію , що мова – це не лише засіб спілкування, а й ключ до розуміння нашої культури, традицій і історії. Вона ніжна, мелодійна, водночас сильна і глибока . Моя вчителька української мови виховує в мене любов та повагу до українського народу, шанобливе ставлення до нашої матінки – України. Їі уроки допомагають глибше відчути свою ідентичність, пишатися тим, що ми – українці.
Вчитель української літератури – це не просто педагог, це провідник у світ краси слова. На своїх уроках Росіна Іванівна занурює мене у світ творчості, вчить розуміти красу української мови, почуттів, думок. Вона знайомить всіх учнів не лише з біографією митців, а й розкриває зв’язок їх творів із нашим життям. Вчить нас не тільки розуміти літературу, а й цінувати рідну мову, плекати її в повсякденному житті. Завдяки урокам літератури ми , семикласники , відкриваємо дивовижний світ українського слова і вчимося бачити в ньому невичерпне джерело натхнення.
Наш вчитель географії – справжній мандрівник і натхненник. Уроки Едуарда Федоровича – схожі на захопливі подорожі та цікаві повчання. Улюбленим інструментом нашого вчителя географії є карта. «Якщо ти знаєш як читати карту, ти завжди знайдеш вірну дорогу по життю»- повторює вчитель. У його розповідях – природа оживає , а карта на стінах стає вікном у незвідані світи. Особливо цікаві практичні роботи на яких ми разом з Едуардом Федоровичем працюємо з картою, досліджуємо ґрунти, проводимо міні експедиції на природі. І наш вчитель завжди підкреслює важливість екологічної свідомості.
Уроки цієї вчительки схожі на подорож у світ логіки, точності, пошуку істини. Любов Іллівна – це людина , яка перетворила сухі формули ї задачі на захопливу гру розуму . Завдяки ії урокам математики ми вчимося не тільки розв’язувати задачі та рівняння, а й мислити , шукати нестандартні шляхи вирішення проблем. Поради та настанови Любові Іллівни завжди надихають нас мислити логічно, вміти вирішувати складні життєві ситуації, не боятися труднощів.
А ще в мене в цьому році з,явився новий предмет – фізика, і це не просто формули та задачі, це ключ до розуміння, як працює всесвіт – і ось про цей «ключ» і розповідає не уроках вчитель фізики Валентина Степанівна. Вона може перетворити найскладнішу тему на цікаву і доступну, вчить логічно думати, вирішувати проблемні питання. На її уроках я дізналася не лише про закони природи, а й про те, як шукати відповіді на складні запитання і ніколи не зупинятися в пізнанні. Інколи я дивлюся на зоряне небо і згадую про свою вчительку фізики, яка відкриває перед мною безмежні простори науки …
Люди, які відкривають мені двері у світ, вчать мислити глобально, розуміти наскільки важливо знати іноземну мову в сучасному світі – це вчителі англійської мови Сергій Єгорович та Тетяна Григорівна. Їх уроки – це справжні мандрівки до іноземних країн. На уроках ми розігруємо сценки, ведемо діалоги з іноземцем, обговорюємо традиції, побут, мистецтво різних країн. Такі заняття надихають мене на пошуки нового, цікавого, різноманітного та отримання нових знань про інші країни .
Бачити світ у кольорах, лініях і формах, вчить мене Лариса Михайлівна – справжній майстер своєї справи. Її уроки – це завжди мандрівка в дивовижний і загадковий світ краси, натхнення і творчості. На уроках мистецтва вона допомагає кожному знайти свій стиль, виразити свою думку і почуття через малюнок чи аплікацію. Ще більш цікавими є уроки музичного мистецтва на яких Лариса Михайлівна навчає нас розуміти музику, відчувати її глибину і емоційність.
Справжньою хранителькою минулого є наша вчитель історії Тамара Григорівна .
Ії уроки- це захоплива подорож у часі, яка оживає перед мною . Коли вона розповідає про минуле, то здається, що я і там побувала : і у битвах, і у королів, і у старих замках феодала. Тамара Григорівна дуже любить Україну. Її уроки про козацьку добу, боротьбу за незалежність, чи культурні надбання українського народу сповнені гордості та віри в майбутнє. Головне, чого вона вчить нас – бачити уроки історії в повсякденному житті, розуміти, що кожен із нас – частина великої історії, яка пишеться щодня. І від того, які рішення ми приймаємо, залежить наше майбутнє.
У нашому ліцеї вчитель фізичної культури – справжній взірець активного і здорового способу життя. Енергія Івана Васильовича , його любов до спорту зарядила мене на все життя ! Кожного дня Іван Васильович зустрічає усмішкою і бадьорими словами: «Головне не здаватися, адже перемога починається з маленьких кроків», – це його наставлення. Найголовніше – Іван Васильович навчає вірити в себе: «Не важливо скільки разів ти впав, головне піднятися і йти вперед!», – ці слова надихають мене на нові досягнення і перемоги.
Справжнє занурення в чарівний світ природи створює Світлана Григорівна . Ії уроки біології цікаві і зрозумілі для мене. Любов до природи видна у всьому: у її захопленому погляді, коли вона розповідає про організм людини, про різноманітність рослинного чи тваринного світу.А як вона наголошує на важливості дбайливого ставлення до природи! Світлана Григорівна стала для мене прикладом того, як можна жити в злагоді з природою, цінувати її дари, захоплюватись її багатством.
Людина, яка перетворила для нас учнів комп’ютери з простої техніки на інструмент для творчості та відкриттів – це моя вчителька інформатики – Антоніна Марківна.
З нею я можу обговорити новини у світі технологій, поговорити про нові винаходи, штучний інтелект, роботів. Це захоплює мене і дає змогу побачити, як знання інформатики можна застосовувати у реальному житті. Кожного разу вона підкреслює , що у світі сучасних технологій, немає нічого неможливого, якщо ти готовий навчатися і цим, вона надихає мене сміливіше йти вперед, до нових досягнень…
Ось такі мої вчителі-завдяки яким я здобуваю не тільки знання , формуюсь як особистість , але і здобуваю крила для майбутнього!
Софія МУНТЯН,
лауреатка XV всеукраїнського конкурсу “Я – журналіст!”,
учениця Липецького ліцею Подільської міської ради Подільського району Одеської області