Моя землячка – офіцер ЗСУ

31.07.2025

Роменщина – славний край із багатою історією, культурною спадщиною, мальовничою природою. Це частина Сумської області, яка має глибоке історичне коріння. Вона відома своїми козацькими традиціями, археологічними пам’ятками, давніми храмами та цікавими постатями. У цьому регіоні народилося безліч видатних особистостей. Це і вчені, літератори, митці, громадські діячі. Неодноразово відвідували ці мальовничі місця й різні відомі люди. Зокрема,             Т. Г.Шевченко у своїх творах описував перебування на знаменитому Іллінському ярмарку та гостювання в маєтку В. М. Репніна в с. Андріївка – рідного брата Варвари Репніної, з якою здружився в Яготині, у повітових маєтках його шанувальників . Із давнього минулого і до цього часу ширилася слава нашим краєм.

24 лютого розпочалася повномасштабна війна. У перші дні просувалися Сумщиною російські військові. І тут відважні земляки без вагань обороняли рідну землю. Кожен, хто став до лав ЗСУ, є  Героєм. Серед таких постатей і є наша землячка,Ольга Буглак. Вона народилася в  с. Глинськ, яке в минулому славилося гончарним мистецтвом. Після закінчення Глинського ліцею вступила до Харківського медичного коледжу, де здобула освіту у сфері медицини. Пізніше продовжила навчання в Харківському національному фармацевтичному університеті. Після закінчення вузу працювала у сфері фармації, але з початком повномасштабного вторгнення вирішила змінити своє життя.

“24-го пізно ввечері я почула в сусідській квартирі якісь крики, плач, щось таке дивне відбувалося”, — говорить вона в інтерв’ю. Не вагаючись вирішила запропонувати свою допомогу.”Оскільки я медик, можливо, когось потрібно заспокоїти, якісь ліки дати. Дуже зворушливо було, коли відчинилися двері і я побачила, що стоїть сусід: чоловік в військовій формі – і двоє його діток, років десять хлопчик, стоїть на колінах і каже: тато, не йди! Мене це настільки зворушило, що після цього в мене взагалі не залишилось ніяких сумнівів, що я також повинна залучитись до захисту своєї країни, міста, в якому я живу”, — згадує вона.

У березні 2022року долучилась до лав ЗСУ, виконувала обовʼязки бойового медика взводу – надавала першу домедичну/медичну допомогу військовослужбовцям, забезпечувала їх евакуацію, організовувала роботу медичного пункту роти, заступала на бойові чергування в якості медика безпосередньо на лінії бойового зіткнення.

“Першу ніч, коли я там перебувала, було дуже страшно. Хлопці одягають бронежилети, готуються до чогось. До чого готуються – незрозуміло. Для мене це було дико. Місто часто було під обстрілами, особливо — околиці, де ми й перебували, потім  вдень – у волонтерському штабі виконувала свою звичну роботу. Після того, як наш блокпост трішки переформували, я була зі своїм підрозділом. — зазначає Оля  і додає:- У перші, найважчі, дні не дозволяла впасти духом підтримка рідних, друзів та побратимів».

Найбільше  її вразило те, як одразу після вторгнення об’єдналися мешканці міста: “Я пам’ятаю перші дні, коли на блокпосту разом з нашими хлопцями, із територіальною обороною, стояли звичайні цивільні люди. Мисливці, військові пенсіонери, яким би поберегти себе, своїх онуків, але вони стояли на захисті.”

Брала участь в обороні міста Суми, у волонтерських місіях на деокупованих територіях Сумської області  . У 2023 році перейшла на службу в Навчальний центр, який готував щойно мобілізованих військовослужбовців до участі в бойових діях. Викладала для них тактичну медицину. У 2023 закінчила Військовий інститут КНУ ім. Т. Шевченка за напрямком морально-психологічного забезпечення військ й отримала первинне офіцерське звання.  На своїй нинішній посаді Ольга  виконує обовʼязки старшого офіцера групи контролю бойового стресу управління бригади. В її обовʼязки входить організація моральної та психологічної готовності військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях. Моральна й психологічна налаштованість військовослужбовців дуже важлива. Надає рекомендації командирам по організації бойових чергувань, вивчає колективи, аналізує морально-психологічний стан підрозділів, організовує їх відновлення й реабілітацію, проводить групові заняття й індивідуальні консультації.

Також вона брала участь у бойових ротаціях на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках.

Ольга зазначає, що досвід війни змінив її ставлення до життя: “Мені здається, я не дуже цінувала те, що в мене було у цивільному житті. Вірю, що перемога буде зовсім скоро і я повернусь до свого цивільного життя. До роботи, яку дуже люблю. Буду це цінувати: кожен день проживати життєрадісно. І в гори дуже хочу”.

Захоплюєшся мужністю цієї жінки.  Так приємно, що серед близьких є такі люди, які все роблять задля перемоги. Своєю  вірою вона надихає інших не здаватися, боротися та рухатися вперед. У кожному її слові — впевненість у світлому майбутньому України. Такі люди є справжніми героями нашого часу, які залишають слід в історії своєї країни. Її приклад доводить, що навіть у найтемніші часи є ті, хто не боїться бути світлом і надією для інших.

Її історія – це приклад жіночої стійкості, професіоналізму та відданості своїй справі. Вона продовжує виконувати важливу роботу, підтримуючи бойовий дух військових і допомагаючи їм долати психологічні виклики війни.

Ольга та їй подібні – це не лише захисники України, а й носії надії, світла та віри у краще завтра. Вони нагадують нам, що навіть у найтемніші часи є ті, хто залишається незламним. І саме завдяки їм ми знаємо: перемога буде за нами!

Марія ЛЕЩЕНКО,

переможниця XV всеукраїнського конкурсу “Я – журналіст!”,

учениця Андріяшівського ліцею-закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області

переглядів: 9

Один коментар
  1. Пишаємося нашою захисницею. Хай береже її Бог і наші молитви!!! Маші – нових звершень під мирним небом!!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *