Сьогодні аграрне господарство займає чи не перше місце в економіці нашої держави. Я хочу дослідити дубенське хмелярство, а саме ПрАТ “Дубнохміль”. Проте, перед цим, розповім про їхнє минуле.
Історія дубенських хмільфабрик тісно переплітається з розвитком хмелярства на Волині та в Україні загалом. Перші промислові хмільники в Дубенському повіті були закладені в другій половині ХІХ століття чеськими переселенцями. Завдяки сприятливим ґрунтам та клімату, волинський хміль швидко здобув визнання за кордоном. Уже в 1910 році дубенський хміль експортувався до Великої Британії, Німеччини, Австро-Угорщини та Франції.
У 1930-х роках Дубно стало центром хмелярства Польщі, забезпечуючи близько 60% національного виробництва хмелю. У 1938 році в місті відбулася загально-польська конференція хмелярів, присвячена експорту та покращенню якості продукції.
Після Другої світової війни хмелярство на Волині відродилося. У радянські часи підприємство в Дубні функціонувало як “Дубенська хмелефабрика”, обробляючи хміль із понад 1000 гектарів плантацій у Рівненській та Львівській областях. У 1990-х роках, після розпаду СРСР, фабрика пережила складні часи через утрату ринків збуту та економічні труднощі. Проте завдяки зусиллям керівництва та співпраці з місцевими пивоварнями, підприємство змогло відновити виробництво.
Сьогодні ПрАТ “Дубнохміль” вирощує хміль на 16 гектарах, постачаючи сировину для відомих марок пива, таких як: “Віденське світле”, “Богемське”, “Празьке” та “Берґшльос”. Підприємство продовжує впроваджувати сучасні технології та розглядає можливості експорту своєї продукції, зберігаючи понад столітню традицію хмелярства на Дубенщині.
Отже, візьмемо інтерв’ю в керівника ПрАТ “Дубнохміль” Петровського Володимира Михайловича:
Як і коли ви вирішили зайнятися вирощуванням хмелю?
На хмелярні працював мій батько Петровський Михайло Йосипович, брати та я. Так би мовити – там, де народився, там і пригодився.
Які сорти хмелю ви вирощуєте й чому саме ці?
Вирощуємо ароматичні сорти хмелю, тому що вони мають високий попит серед пивоварень, особливо в крафтовому сегменті. Ці сорти містять більше ефірних олій, що надають пиву унікальний аромат і смак. Крім того, такі сорти більш стійкі до місцевих кліматичних умов і забезпечують стабільний урожай.
Які основні етапи вирощування хмелю?
Вирощування хмелю – це складний процес, що включає кілька ключових етапів:
підготовку ґрунту, посадку хмелю, догляду за хмільником, забезпечення цвітіння та формування шишок, збирання врожаю, сушіння та зберігання.
Який догляд потребує хміль протягом року?
Весною: очищуємо плантації, підживлюємо, підв’язуємо пагони, захищаємо від шкідників.
Улітку: поливаємо, проріджуємо, обрізаємо, воюємо з хворобами, доглядаємо за шпалерами.
Восени: збіраємо врожай, сушимо, обрізаємо стебла, вносимо добрива. Зимою: обробляємо ґрунт, перевіряємо опори, плануємо посадки.
Чи є попит на український хміль серед пивоварів?
Так, наразі багато виробників хочуть мати натуральний продукт, проте більшість користуються синтетичними замінниками.
Які виклики стоять перед малими хмелярнями в Україні?
Обмежений рівень збуту, висока собівартість виробництва, кліматичні ризики, конкуренція з імпортом, брак державної підтримки, дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих.
Чи використовуєте ви новітні технології у вирощуванні та зборі хмелю?
Так, грануляція та вакуумне зберігання продукту.
Чи плануєте експериментувати з новими сортами або методами вирощування?
Ні, поки не вистачає технологій та знань. У нашій сфері діяльності великі ризики щодо зміни класики.
Які у вас плани щодо розвитку хмелярні?
Механізація збору хмелю, хочемо, аби цей процес проходив швидше і якісніше.
Як ви бачите майбутнє хмелярства в Україні?
Майбутнє хмелярства в Україні перспективне за умови інновацій, державної підтримки та виходу на міжнародні ринки. Зростання крафтового пивоваріння та попит на органічний хміль відкривають нові можливості. Важливо впроваджувати сучасні технології, виводити нові сорти та розвивати експорт. Кооперація виробників і сертифікація продукції допоможуть зміцнити позиції України у світовому хмелярстві.
Чи є ідеї щодо розширення бізнесу, наприклад, виробництва власного пива чи експортного продажу хмелю?
Немає, наше підприємство не вважає це доцільним у наш час. Конкуренція й так надто велика, а працівників недостатньо.
Отже, будемо сподіватися, що нам вдасться зберегти сектор вирощування та виробництва хмелю на Рівненщині. Бажаємо успіхів українським хмелярам!
Аріна ПЕТРОВСЬКА,
лауреатка XV всеукраїнського конкурсу “Я – журналіст!”,
учениця Дубенського ліцею №6 Рівненської області