Я гадаю, що кожен має у своєму житті тих, хто стає прикладом для наслідування, тих, хто мотивує нас не зупинятися на досягнутому, а долати гори перешкод. Для мене одним з таких людей є мій тренер з вільної боротьби – Сергій Сергійович Некрасов, заслужений тренер України з вільної боротьби, засновник спортивного клуба «Grand sport elіt». Для мне він став більше, ніж просто наставником – він мій провідник у складному світі. Завдяки йому я не лише зміг досягти спортивних вершин, а й зрозумів, що спорт – це стиль життя, що допомагає ставати сильнішим як фізично, так і морально.
Я займаюся вільною боротьбою з чотирьох років. Мене завжди приваблювала ця боротьба, адже вона вимагає сили, витривалості та впевненості. Спочатку це було просто цікаве заняття, але з часом я зрозумів, що боротьба- це частина мене. Зараз я не уявляю свого життя без тренувань, змагань і командного духу.
Для мне тренер – приклад того, як важливо не здаватися навіть у складних ситуаціях. Його тренування нелегкі, але саме завдяки їм я здобуваю впевненість у собі. Він завжди каже: «Справжній чемпіон – це не той, хто ніколи не падає, а той, хто знає, як піднятися». А потім нагадує, що справжній переможець – це той, хто вміє долати не лише суперників, але й власні страхи. Від нього я навчився, що кожна поразка – це урок, який робить нас сильнішими і веде до більшої сили.
Особливо важливим для мене стало те, що завдяки боротьбі я знайшов багато друзів і не просто друзів, а справжню родину. Ми разом тренуємося, підтримуємо одне одного на змаганнях і ділимося радощами перемог. Завдяки тренеру, наша команда – це велика спортивна сім’я, де кожен готовий підставити плече. А коли один із нас падає, інші допомагають піднятися. Він вчить нас бути не тільки спортсменами, але й людьми.
Війна викликає у мене багато страхів і переживань. Але спорт допомагає мені боротися з цими емоціями. Коли я виходжу на килим, я відчуваю, що можу перемогти не лише суперника, але й свої страхи. Змагання, які проходять у різних куточках України, дають мені можливість бачити, що життя продовжується, і наша країна бореться за свою свободу. Спорт показує, що навіть у темні часи є місце для світла і надії.
За роки перебування у клубі , я здобув не одну перемогу, не один трофей. Але для мене кожна медаль – це не просто металева нагорода, це символ моєї праці, моїх зусиль, моїх маленьких і великих перемог над собою. Кожна перемога – це крок уперед, це доказ того, що наполеглива праця дає свої результати. Я навчився цінувати кожен день, кожен момент відчаю і кожну мить радості.
Сергій Сергійович виховав багатьох переможців. Його підхід до тренувань і віра в кожного з вихованців підняти багато талановитих хлопців на вершину спортивних досягнень. Його учні стають чемпіонами не тільки на килимі, але й у житті.
Моя мрія – стати чемпіоном світу та підняти наш прапор на міжнародній арені, показати, що Україна – це не тільки країна героїв війни, але й країна героїв спорту. Мій тренер вірить у мене, а його віра – це мій щит і мій меч. Я знаю, що шлях до успіху буде нелегким, але я готовий працювати та рухатися вперед.
Спорт навчив мене не боятися труднощів, цінувати дружбу, підтримку команди і вірити в свої сили. Я безмежно вдячний своєму тренеру за те, що він показав мені, як важливо йти до своєї мрії, за те, що він став для мене не тільки наставником, але й джерелом натхнення. Він – мій герой, який показує, що навіть у складні моменти життя можна знайти силу для боротьби і перемоги.
Савелій РУДИЧ,
лауреат XV всеукраїнського конкурсу “Я – журналіст!”,
учень КЗ «Лозівський ліцей №1» Харківської області