Дискримінацією вважається поведінка, що обмежує права і свободу особистості. Дискримінація може виявлятися в різних сферах діяльності суспільства.
Можна виділити деякі ознаки дискримінації: упереджене ставлення, наявність образ, хамської поведінки, приниження і насильства, неповагу чужої думки, релігійних, політичних, моральних поглядів, перебільшення власних досягнень перед оточуючими, приниження чужих достоїнств.
Одним із типів дискримінації є расова дискримінація.
Подібне явище зачіпає різні соціальні групи населення та має чималу історію. Расова дискримінація — це повне обмеження або ущемлення людей через расових відмінностей і відмінностей в кольорі шкіри. Активісти в боротьбі з дискримінацією за расовою ознакою пропонують домагатися рівноправності людей незалежно від їхнього кольору шкіри.
В наш час проблема дискримінації досить актуальна. Її можна зустріти будь-де. У соціальних мережах часто висвітлюються проблеми дискримінації жінок, нацизму та расизму. Наразі, наше покоління намагається боротися з цими проблемами. На мою думку, це дуже правильно. Бо поколінню, що було перед нами, було відверто все одно. Вони просто мовчали. Але ми не можемо мовчати, коли хтось намагається принизити нашу гідність та обмежити наші права.
Навіть те, що у школах почали підніматися теми дискримінації — це вже велике досягнення. Ми – нове покоління, та наша мета зробити цей світ кращим. Саме тому ми боремося за наші права, говоримо про них та відстоюємо їх.
Куди звернутися, якщо ви відчуваєте на собі дискримінацію? Особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію, має право звернутися із скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.
Отже, є безліч способів боротьби з дискримінацією та я сподіваюся, що ми зможемо зменшити їх кількість принаймні в найближчі роки.
Валерія САМЧУК,
випускниця Школи універсального журналіста