Привіт! Якось ніяково казати тобі, а точніше собі, ці слова, розуміючи, що якщо ти читаєш цього листа, то вже, мабуть, пройшло чимало років і ти стала дорослою.
На момент написання цих рядків мені п’ятнадцять і, чесно кажучи, мені досить складно уявити якою ти стала, як змінилася і чи змінилась взагалі; як склалося твоє подальше життя. Так багато питань і так мало відповідей. Та, я думаю, кожній людині цікаво, що на неї чекає в майбутньому, так само, як і кожен з нас бажає собі тільки кращої долі.
Я – не виняток. Я також маю цілу купу побажань і забаганок щодо майбутньої себе, які б я хотіла, щоб втілились в реальному житті. І я також чудово розумію, щоб всі мої прагнення і мрії здійснились, я повинна вже зараз докладати для цього максимум зусиль, покладаючись тільки на себе і не розраховуючи на випадкову удачу чи успіх. Адже майбутнє залежить тільки від нас самих, від того, як ми працювали в теперішньому та минулому.
Кажуть, немає очікувань, немає й розчарувань. Однак, я пишу цього листа для того, щоб перечитуючи його через деякий проміжок часу, перевірити як те майбутнє, якого я прагнула, будучи підлітком, відрізняється від дійсності з якою я зустрінусь в молодості, зрілості чи старості. Мені здається, це надзвичайно цікаво і пізнавально, прослідкувати як змінюється твоя свідомість з віком, риси твого характеру і темперамент, світогляд, інтереси, захоплення, погляди на життя, ставлення до тих чи інших речей, принципи й пріоритети, цінності.
Мені дуже подобається цитата Елеонора Рузвельта: «Майбутнє належить тим, хто вірить в красу своєї мрії». Я вірю в дива і в те, що якщо ти чогось дуже сильно бажаєш, то ти зробиш усе можливе й неможливе задля того, щоб це реалізувати. Я вірю в мрії та їх здійснення.
Існує думка, що всі мрії матеріальні, і якщо ти хочеш втілити свої заповітні бажання у життя, потрібно чітко ставити їх перед собою. Саме тому в мене вже є конкретні цілі на майбутнє. Їх небагато, проте вони є і мають важливе значення для мене.
Зважаючи на те, що зараз я у десятому класі моєю головною метою є успішно здати екзамени і закінчити школу на відмінно. Я хочу навчатися в університеті за цікавим мені напрямом. Аби в майбутньому мені не довелося жалкувати про дарма згаяний час і моя професія приносила мені задоволення і надихала на досягнення нових вершин і цілей.
Також хочу, щоб в найближчому майбутньому подорожі стали невід’ємною частиною мого життя, дарували мені абсолютно нові, незнані досі, яскраві й незабутні емоції та враження: свободу, ейфорію, приголомшення, спокій, трепіт, остовпіння, непередбачуваність тощо; щоб не було про що шкодувати. Хочу побувати на концертах улюблених музикантів. Хочу, щоб моя подальша діяльність була корисною і допомагала іншим. Щоб якомога скоріше закінчились всі війни, й глобальні проблеми людства були вирішені; щоб світ і люди в ньому навчились слухати одне одного та йти на компроміс, щоб їхня взаємодія приносила тільки позитив, щастя, мир і добробут. Хочу, щоб кожна людина вірила в мрію, в справедливість, в любов. Аби суспільство перестало бути таким егоїстичним, і люди докладали сил не тільки до досягнення власних цілей, а й сприяло розв’язанню суспільно важливих питань.
Ось таким я хочу бачити майбутнє: своє й всього світу. І, можливо, ці прагнення видаються неможливими і по-дитячому наївними, але, я вважаю, що нічого неможливого не існує, і якщо сильно захотіти, то можна все подолати.
Карина КОВАЛЬ, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”