Південнокорейська культура поступово бере в полон увесь світ. Важко уявити наш світ без «кей-поперів» та «дорамщиків», яких можна зустріти буквально у будь-якому місті. Такі люди часто піддаються негативу зі сторони друзів, однокласників чи, навіть, родини. Люди часто вважають корейську культуру неприйнятною у наших краях. Є декілька причин, і ось деякі поширені стереотипи, з якими я стикалась.
- Корейські хлопці користуються косметикою. Ми живемо у XXI столітті, де кожен має право на свій вибір. Кожен може сам вирішувати, що йому робити, а що – ні, незалежно від думки оточуючих.
- Корейці їдять собак. Майже кожного дня чую цю фразу в школі. По-перше, це сталося у Північній Кореї, а по-друге – так, колись корейці їли собак, але це було у період голодомору, коли Корея потерпала від нещадної кризи. На сьогоднішній день молоде покоління відмовляється від вживання собачого м’яса. Старше також відмовилося від такого делікатесу.
- Більшість корейських айдолів чоловічої статі нетрадиційної орієнтації і роблять пластичні операції. Нагадаю, що ми живемо у XXI столітті, де у кожного своє життя.
- Вузькі очі. Напевно це найсмішніший аргумент від хейтерів корейської культури. Не можна ненавидіти цілу країну тільки за зовнішність і форму очей її мешканців.
- Корейська музика – це жах. Можливо комусь і не подобається k-pop, але саме корейська музика має у своєму «архіві» майже всі жанри сучасної музики, починаючи від класики і закінчуючи репом. Також часто чую: «Чому ти слухаєш їхню музику, якщо все рівно не розумієш?», зазвичай я відповідаю: «А ти чому слухаєш американську, якщо не знаєш англійської?». Думаю, кожен «кей-попер» користується перекладачем, щоб зрозуміти текст, і як казав учасник однієї з k-pop груп: «Мовний бар’єр – це не перешкода».
Отже ми розібралися з причинами, через які дехто ставиться до корейської культури упереджено.Тепер хочу розказати вам про речі, яких вона мене навчила:
- Повага до старших. Так, у Південній Кореї дуже жорстокі міри поваги. Навіть якщо різниця у віці між вами та вашим партнером сягає двох років, то ви повинні показувати свою повагу. Але якщо ви друзі, то можете спілкуватися відповідно.
- Виховання. Зовсім нещодавно я дивилася корейський серіал – дораму «Ітевон Класс». Мені дуже сподобалося те, що основною задумкою серіалу було показати глядачам, яку важливу роль грає виховання у нашому житті. Також сюжет зосереджений на життєвих принципах, які інші люди не підтримують.
- Любов до себе. Любов до себе – це не егоїзм, а навпаки – одна із складових світлого життя. Я ще пам’ятаю, як лідер гурту BTS розказав свою історію у залі засідання ООН: «…Озираючись назад, я починаю розуміти, що саме тоді я почав турбуватися, що люди думають про мене і став дивитися на себе їхніми очима. Я перестав дивитися на нічне небо, зірки, перестав мріяти. Замість цього, намагався затиснутися в тому, що інші люди думали про мене. Пізніше, я заткнув свій власний голос і став прислухатися до голосів інших. Ніхто не називав мого імені, і я не робив цього теж. Моє серце зупинилося, а очі закрилися. І саме так, ми, втратили наші імена. Ми стали як примари… Тому, давайте зробимо ще один крок. Ми навчилися любити себе, і я закликаю вас: говоріть! Я хочу запитати кожного з вас: як вас звуть? Що захоплює вас? Що змушує ваше серце битися? Розкажіть свою історію, я хочу почути ваш голос, хочу почути ваші переконання. Не важливо хто ви, звідки ви, не важливий колір вашої шкіри, ваше статеве самовизначення – просто розкажіть про себе, знайдіть своє ім’я і знайдіть свій голос. Я – Кім Намжун, а також RM із BTS, айдол і артист із маленького міста в Кореї. Як і більшість людей я робив помилки в своєму житті, у мене багато недоліків і ще більше страхів, але я збираюся міцно обійняти себе і буду починати любити себе поступово: крок за кроком». І я часто думаю: «Чи дійсно моя любов до себе відсутня?» Я навчилась любити себе, свої недоліки і страхи. Я не намагаюсь бути ідеалом для когось.
- Кажуть, корейці схиблені на своїй зовнішності. І це дійсно так. Завдяки корейській культурі і косметиці, яка, до речі, найякісніша у світі, я взяла за звичку піклуватися про свою шкіру і зовнішній вигляд. Також я почала займатися спортом і перейшла на правильне харчування.
- Вивчення інших мов. На одній із трансляцій учасник гурту BTS відповів на коментар однієї фанатки. Вона сказала, що не знає корейської, тому не розуміє про що йде мова, але все одно любить BTS, і Юнгі(учасник цієї групи) відповів їй: «Все добре, навіть якщо ти не розумієш мене; ми виходимо за мовні рамки». Корейські айдоли, дорами та шоу надихнули мене до вивчення корейської та англійської мов.
- Бути собою. Я пам’ятаю як хотіла бути схожою на персонажів книг та фільмів. Я хотіла бути не тією, ким я була. Я хотіла інше життя, інший характер. Нещодавно вийшла пісня корейської дівчачої групи ITZY – «Wannabe». Основною задумкою пісні було підняття проблеми про своє життя і своє особисте «Я».
- Мріяти. Хіба мрії це не найпрекрасніше, що може бути? Мріяти зовсім не шкідливо, а навпаки – корисно. Мріючи, ми отримуємо порцію натхнення і мотивацію для здійснення цієї ж мрії.
Так чи інакше, я не можу примусити вас полюбити корейську культуру. Для мене цей період є одним із значущих. Тому, що завдяки корейцям я змінила себе і своє життя на краще.
Яна ПИЛИПЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Сумська область