«Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя,
треба ввести її у світ книг».
(В. О. Сухомлинський)
Уявіть на мить, що Ви ніколи не читали книг. Жодної. Забудьте про всі таємничі пригоди персонажів, про проблеми ліричного героя, з яким ви разом шукали вихід із халепи, у яку він (або вона) потрапив. Забудьте остаточно. А тепер дайте відповідь на просте запитання – чи так само склалося б ваше життя як і зараз? Мабуть, ні.
Книги дають нам набагато більше, ніж можна собі уявити. Це невичерпне джерело досвіду, який стає у нагоді в реальному житті. Вражаючі моменти з біографій головних героїв закарбовуються в пам’яті надовго. А завдяки розумно зробленим висновкам, після прочитання книги, можна уникнути багатьох помилок на своєму шляху.
Дуже важливо, щоби діти читали правильні книжки, адже саме у дитячі роки формується світогляд людини, її переконання, уміння відрізнити добро від зла, істину від брехні. Тож дорослий, який радить молодшим щось почитати, повинен відповідально дібрати та порадити твори, які потраплять у руки дитини.
Найголовніший критерій – не тільки цікавий сюжет розповіді, але й змістовність і повчальність, в якомусь сенсі. Виходячи зі свого читацького досвіду, раджу звернути увагу на такі твори:
- «Будинок дивних дітей» (Ренсом Ріггз). Загадкова історія хлопця, який за спогадами свого дідуся знаходить часову петлю, в якій кожен день повторює попередній. У будинку біля лісу живуть непрості діти – хлопчик-невидимка, дівчинка, що вміє літати, хлопець, який вміє створити живу істоту із неживих речей, а ще хлопчак, усередині якого живуть бджоли! Підпорядковуються всі вони Міс Перегрін – суворій, але справедливій директорці «Будинку дивних дітей». Таких як вони – безліч у різних місцях нашої планети, «не такі як всі» ховаються від агресії та неприйняття нормальними людьми. З часом і головний герой знаходить у собі «дивовижність» та разом з усіма «дивними» рятується від чудовиськ, які прагнуть винищити «ненормальних» дітей.
Незважаючи на вражаючий фантастичний сюжет, книга вчить рівності, гуманності та толерантності до людей. У наш час діти стикаються з расизмом, із нетерпимістю до хворих, людей з обмеженими можливостями, людей похилого віку. «Будинок дивних дітей» допоможе зрозуміти, що усі ми – рівні між собою, не зважаючи на видимі оку недоліки.
- «Дівергент» (Вероніка Рот). Назва перекладається з англійської як «той, що відхиляється», а на обкладинці красується напис – «Ти небезпечний, якщо ти інший». Світ роману – уламки Чикаго, де залишки людей намагаються подолати вади, що призвели до загибелі майже всього людства. Діти з народження належать одній з 6 фракцій, які повинні мати характер, одяг і роботу згідно зі статутом фракції. Якщо ж у когось вбачають ухили – цю людину відразу вважають небезпечною для суспільства. Проте чому? Адже усі люди прекрасні у своїй індивідуальності…
Можна провести аналогію з попередньою книгою. Мораль схожа, але якщо у «Будинку дивних дітей» відхили стосуються зовнішності, то у «Дівергенті» – внутрішнього світу людини. Усі ми різні за своїми принципами, цілями. Та не факт, що якщо хтось не такий як усі, він поганий. У більшості випадків навіть навпаки. І дуже важливо це розуміти та приймати оточуючих такими, якими вони є, не намагаючись «виправити». Бо часто це «виправити» означає «зламати».
- «Винні зірки» (Джон Грін). Історія, яка навчить любити життя. Головні герої – Хейзел та Огастус – хворі на рак. А ще, безнадійно закохані одне в одного. І саме це пробуджує в їх серцях надію. Обоє мають лише одну мрію – жити довго і щасливо, а головне – разом. Проте доля вважає інакше.
Книга закінчується доволі драматичним та неоднозначним моментом, що дає читачеві змогу самостійно додумати продовження. А проникаючи у глибину почуттів героїв, побут та проблеми, з якими онкохворі стикаються, прокидається нестримна жага до життя та жах його втратити.
- «13 причин чому» (Джей Ешер). Сповідь дівчини Ханни, яка покінчила життя самогубством. На тринадцяти касетах записані аудіоповідомлення, адресовані тринадцяти людям, які є тими самими причинами. Над героїнею знущались у школі, принижували, обманювали та підставляли. І це стало підставою для радикального вчинку.
Книга спонукає замислитися над своїми власними діями щодо інших людей. Іноді одне слово, кинуте без роздумів, може так сильно вразити, що змусить назавжди змінити своє життя, а деколи просто його обірвати.
- «Перш ніж я впаду» (Лорен Олівер). Головна героїня застрягла в полоні одного дня – Дня усіх закоханих, який повторюється знов і знов. Змінюючи свої дії, дівчина дізнається багато нового про друзів та знайомих, що її оточують. Її давній хороший товариш насправді в неї закоханий. Дивна дівчинка, над якою всі знущаються, просто не впевнена у собі та забита людина, яка ненавидить сама себе. Та змінювати щось пізно – кожного разу все закінчується аварією та ранком того ж самого дня.
Інколи виправляти щось уже нема сенсу. Треба чинити правильно з першого разу, бо потім може бути пізно. І чим раніше людина це усвідомить, тим краще.
«Книги – найкращі товариші старості, в той же час вони – кращі керівники юності» – наголошує Семюель Смайлс, шотландський письменник. Ось чому важливо дбати щоби книга, прочитана дитиною, давала правильні настанови.
Читайте та пропагуйте читання серед своїх молодших братів, сестер чи просто друзів. Це великий скарб, цілий світ, який вміщується на жовтих аркушах паперу. Вічний вогонь, який ми маємо пронести із покоління в покоління. Адже доки жива книга – живе і людство.
Юлія ЯКУШЕВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Донецька область
Читайте також:
5 книг для молодших сестер та братів
Джерело фото: LeicherOliver/Shutterstock.com, https://animedia-company.cz/how-to-read-excitedly-usefully-blog/