Завершуємо публікувати твори переможців обласного конкурсу “Мій вчитель – найкращий”, який пройшов восени 2015 року на Рівненщині.
З раннього дитинства моїм взірцем для мене та улюбленим вчителем була моя бабуся – Віра Микитівна. Кожну вільну хвилину вона присвячувала мені, передаючи свій досвід, свою мудрість. Коли я ще першокласницею прибігала до неї, ділилась своїми першими успіхами, бабуся єдина змогла підібрати правильні слова похвали, які так стимулювали мене досягати ще кращих результатів у навчанні. Я вважаю, саме так повинен робити хороший учитель. До моєї бабусеньки Віри я могла звернутися із будь-якою проблемою чи питанням і була впевнена, що вона зрозуміє і допоможе.
На одному диханні пройшли мої перші роки у школі. Віра Микитівна і досі залишається моїм улюбленим вчителем. Вона викладала українську мову та літературу в нашому класі. Я вловлювала її кожне слово, кожну думку і намагалась запам’ятати це все, адже дуже хотіла мати такий словниковий запас, висловлюватись так, як вона. Скільки ж було сили духу в її словах…
Бабусі не стало… «Тепер я повинна сама справлятись з труднощами»,- думала я собі. «Хто тепер стане для мене взірцем? З кого я буду брати приклад?»- вкотре запитувала сама себе. З моєї голови не виходили бабусині слова : «Ніколи не здавайся. Будь сильною. Вмій здолати усі перешкоди, які будуть на твоєму шляху. І завжди йди до своєї мети».
І от я старшокласниця. Тепер у мене з’явився інший улюблений учитель, який частково замінив бабусю, адже теж дає мудрі поради і допомагає у навчанні, готує нас всіх до дорослого життя. Цим щирим наставником стала Тетяна Павлівна – вчитель української мови та літератури. Вона для нас і вірний друг, і хороший порадник, і суворий вчитель.
Тетяна Павлівна завжди цікаво проводить уроки і доступно пояснює матеріал. Мені здається, для неї вчительство – сенс життя. У потрібний момент вона дає поштовх для розвитку здібностей, примушує бути активними, уважними. Вчить адаптуватись нас у суспільстві та світі. Дуже важко знайти підхід до учня, адже у кожного свої індивідуальні особливості і можливості, але Тетяна Павлівна зуміла зробити це. А ще вона нам подобається тим, що має вроджене почуття гумору, ділиться з нами історіями, пригодами, які траплялись на її життєвому шляху. Я пишаюся тим, що я її учениця.
Вчитель – одна з творчих професій. Робота справжнього вчителя не закінчується дзвоником з уроку. Тому те, що одержують учні в спілкуванні з ним, стає частиною їхньої особистості. А. Дістервег писав : «Усюди цінність школи дорівнює цінності її вчителя. Побувавши в першій, пізнаєш останнього значно ближче й ґрунтовніше, ніж внаслідок найдосконалішого опису. Бо кажуть : «Покажи мені своїх учнів, і я побачу тебе»». Я згідна з цим висловом, адже успіхи учня залежать від його вчителя. Від того, як педагог зумів передати свої знання.
Мати улюбленого вчителя дуже важливо. Але головне те, щоб позитивний приклад такого вчителя допоміг нам подолати будь-які перешкоди!
Вітаючи Вікторію Вівчар із призовим місцем у конкурсі “Мій вчитель – найкращий”, за яке вона отримала диплом за підписами начальника управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Григорія Таргонського та головного редактора Видавничого дому “ОГО” Віталія Голубєва, нагадуємо: нині завершується інший конкурс творчих робіт для старшокласників – міжобласний конкурс “Я – журналіст!”. Візьміть участь!
Умови конкурсу “Я – журналіст!”
Роботи інших переможців конкурсу “Мій вчитель – найкращий”:
Учень з Рівненщини: “Моя мама – найкращий вчитель і найкраща мама”
Старшокласниця з Рівненщини: “Моя вчителька – найкраща!”
Дев’ятикласниця з Рівненщини: “Мій вчитель – найкращий!”
Вікторія ВІВЧАР, учениця 6 (10) класу Рокитнівського НВК «Школа І ступеня – гімназія»