Гаївка – невеличке поселення біля санаторію «Лісова пісня» на Волині, яке з усіх його сторін озеленене старими і молодими насадженнями дерев. Влітку – це неповторна для нашого ока краса, взимку – ми наче поринаємо в дитячу казку.
На мальовничому березі озера Пісочне, що розташоване на території села Гаївка, було побудовано санаторій, влітку 1969 року сюди вже приїхали перші відпочиваючі. З тих пір звичайне село стало санаторно-курортною зоною. Безліч людей з різних куточків України їдуть сюди, щоб підлікуватися або просто відпочити. Усі дуже хвалять санаторій, але все ж умови бажають кращого, саме про це й буду говорити.
До цього списку можна віднести не дуже охайний пляж, обмаль розваг для молоді, старі недобудови псують чарівний вид на озеро, взимку проблемою для населення села стають не чищені від снігу дороги.
Розваги – це важлива річ, з неї й почнемо. Розваг для молоді на території санаторію немає, лише дискотека в стилі «так званих 80-х»,
Як для місцевої молоді, так і для туристів це не цікаво.
В санаторії є ресторан – напевне, єдине місце, куди можна ввечері прогулятись. Але і там панує своя анархія (мати порядку?).
Роботи учасників конкурсу “Я – журналіст!” минулих років
Дороги є напевне основною проблемою. Доки влада відпочиває, дороги перетворюються в людову арену. Оскільки мені також доводиться їздити, то можна сказати прямо: дороги взимку тут паршиві.
Пам’ятаю випадок: приїхала я на вихідні додому,а тут усе позамітало снігом, через що жоден автобус не поїхав, та вже на наступний день усі околиці було розчищено, але… крім нашого села. Уявіть собі: ви їдете в автобусі, а його носить з однієї сторони дороги в іншу. Треба ж якось старанно виконувати свою роботу, а то по таких дорогах ні їздити ні ходити неможливо.
На території села розлилося дуже гарне озеро, вода в якому дуже чиста і прозора. Площа усього озера сягає 1,38км², максимальна глибина – понад 16 м.
Наше озеро Пісочне живиться як підземними так і поверхневими водами, берег і дно якого піщане. Але пляж не задовольняє усіх потреб. Пісок стає чорним, береги вимиваються, судячи з цього потрібні нові завози чистого жовтого піску. Місток можна було б змінити або хочу б перекрасити, адже дощечки вже аж надто почорніли.
Ще я хотіла сказати, що зробивши хочу б невелику реконструкцію задоволеними були б двісті дві людини, які живуть в селі, а скільки відпочиваючих були б щасливими підняттю санаторію і села на вищий щебінь.
Усі ми живемо надією, що коли-небудь санаторно-курортна зона буде виглядати краще.
Взяти участь у конкурсі “Я – журналіст!”
Мар’яна ДРОЗД