Мотива́ція – спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби. Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань.Мотивація — це те, що знаходиться в людини «всередині».

6 правил, які допоможуть віднайти мотивацію:

1. Майте чітку мету

Якщо ви почуваєтеся в депресії, проблема може бути в тому, що ви просто втомилися та розбиті, адже берете на себе більше, ніж можете витримати. Можливо, ви навалили на себе купу справ і забули про власні цілі та свободу вибору.Перш за все, важливо постійно зосереджуватися на своїй меті. Завдяки цьому ви можете акумулювати зусилля та  втілити зміни, яких так прагнете в житті.Хочете позбутися зайвих кілограмів? Сподіваєтеся почати більше читати? Чи, може, хотілося б прокидатися раніше?Визначте, чого ви прагнете, запишіть це та будьте максимально чіткими.

2. Хороше самопочуття

Якщо ви працюєте чи дивитесь фільми допізна, а на сон у вас залишається лише декілька годин, то скоріш за все, коли зранку о 8:00 продзвенить сигнал будильника – ваша мотивація буде на нулі. Якщо ми не виспались – в нас немає навіть найменшого бажання щось робити.З іншого боку через швидкий темп життя ми іноді нехтуємо їжею. Хтось починає втамовувати голод цукерками, а хтось взагалі забуває про приймання їжі. Таке харчування неодмінно позначиться на вашому самопочутті. Тож, перше, що вам треба зробити – висипатись (у кожного своя норма сну) та не забувати якісно й регулярно харчуватись. В іншому випадку у вас просто не буде сил на мотивацію.

3. Віднайти мотивацію

Це означає, що потрібно знайти пальне, яке заряджатиме вас енергією, аби ви могли самі себе мотивувати. Люди запрограмовані таким чином, щоб уникати болю й шукати те, що дарує задоволення.Короткостроковий біль може бути хорошою стратегією, якщо ви намагаєтеся зробити зміни, які в перспективі покращать якість вашого життя і допоможуть віднайти мотивацію. Щоб пережити біль у вас немає іншого вибору, як змінитися. Можливо, саме це потрібно вашій свідомості, щоб рухатися далі.Визначте, що задає вам болю, а що приносить задоволення, та пов’яжіть це із записаною ціллю.

4. Виконуйте дії, які допоможуть досягти успіху

Щойно ви визначили свою ціль, важливо усвідомити, що деякі чинники зовсім не сприяють пошуку мотивації.Якщо ви зламаєте щоденні звички та запровадите нові, кращі, то зможете обернути всі ваші дії собі на користь, замість того, щоб потрапляти в пастку шкідливих звичок.Не обов’язково робити суттєві зміни, щоб побачити покращення. Можна почати поступово і з часом дотримуватися нового режиму, стане легше і ви зможете віднайти мотивацію. Запрограмуйте свою свідомість на те, щоб змінити звички та робити те, що приносить користь. Також добре встановити відповідні нагадування на телефоні.

5. Візьміть на себе відповідальність за власні дії

Наприклад, якщо ви біжите марафон, запросіть своїх друзів долучитися або поставте невелику суму на свою перемогу. Це стимулюватиме вас докласти максимальних зусиль, щоб досягти обіцяного результату.Не потрібно ставити собі за мету стати професійним атлетом чи посісти перше місце. Так само не варто робити це заради інших.Пам’ятайте, що це ваша мета, і досягти її потрібно, у першу чергу для того, щоб пишатися собою.Розкажіть людям про свою мету, публікуйте свій прогрес у соціальних мережах або навіть знайдіть собі знайомих із такими самими прагненнями в реальному житті. Завдяки цьому ви відчуватимете зв’язок із людьми, які будуть постійно підтримувати та заохочувати вас, і так ви віднайдете мотивацію.

6. Пам’ятайте, для чого ви це робите

Дуже легко втратити запал, який ви мали спочатку, коли щойно знайшли мотивацію і зосередилися на власній цілі. Потрібно постійно нагадувати собі, чому ви це почали.Використовуйте фрази для нагадування, які також мотивуватимуть вас, як-от: “у здоровому тілі здоровий дух”.Можна піти ще далі і записати мотиваційне відео для “майбутніх себе” з нагадуванням про мотиви змінитися та причини не здаватися, навіть коли буває важко.Єдиний спосіб завжди усвідомлювати важливість змін та покращень – це нагадування собі про те, чому ви це робите.

Почуваєтеся розбитими? Незадоволені своїм життям? Візьміть ситуацію у свої руки та почніть змінювати щось. Утільте свої ідеї в реальність і поступово досягніть такого життя, якого вам хочеться.

Як втілити мрію в життя: 6 кроків:

1. Матеріалізуйте вашу мрію за допомогою візуалізації.

Візуалізація — метод, за допомогою якого ви уявляєте собі те, чого хочете від життя, використовуючи силу уяви. Завдяки цьому людина може перетворити свої мрії в майбутні можливості. Наприклад, прийом візуалізації часто використовують спортсмени, щоб досягти успіху на змаганнях, а ще його широко використовуються в бізнесі — для створення конкретних цілей та прагнень.

2. Розставте пріоритети

Маючи чітке уявлення про свою мету, потрібно перейти до її пріоритетності стосовно інших справ — саме це вважається вдалим початком на шляху до мети. Цілі повинні бути не надто віддалені від реальності (такі, яких неможливо досягнути). Уявіть собі гумку. Слабо натягнута гумка не викликає ніякого напруження. При сильному натягу гумка може тріснути. Тому фіксація мети — складне завдання, але досить реальне і спонукає нас працювати в напрямку нашого бачення.

3. Визначте основні етапи

Американський вчений Уоррен Бенніс сказав: “Альпіністи не піднімаються на вершину від підніжжя гори. Вони дивляться на вершину і подумки рухаються в зворотньому напрямку — туди, звідки мають почати”. Це саме стосується і визначення цілей — коли ви в думках починаєте з кінця і складаєте конкретний план дій, можете почати працювати в зворотньому напрямку і встановити проміжні результати, які допоможуть досягнути більшого.

4. Слідкуйте за прогресом

Однією з переваг структурованого підходу до цілі є те, що люди можуть чітко уявляти, як кожна дія і зусилля штовхає їх до вищої мети. Це допомагає створити імпульс і мотивацію.

5. Заручіться підтримкою

Мрії, які не закріплені в реальності і не мають чіткої структури або результату, можуть бути присвоєні іншими людьми. Якщо ваша ціль справді реалістична і ви маєте чітке бачення її досягнення, вона все витримає і збільшиться ймовірність того, що люди її підтримають. У своїй книзі Джо Яворський досліджує позитивні результати відкритого обміну структурованих цілей і бачення, та дійшов до висновку, що в такому випадку люди починають розуміти ваші прагнення і пріоритети, а тому можуть сприяти успішному їх досягненню.

6. Знайте, коли потрібно зупинитись

Всі мотиваційні історії вчать нас, як досягати цілей та здійснювати мрії. Однак, як каже Роберт Фріц, досягнення чогось пов’язане з сьогоденням. Тому відмовтесь від нереальних мрій, які лише те й роблять, що висмоктують з вас енергію та творчий потенціал, і подумайте про те, що справді можна втілити в життя.

Ми ніколи не повинні переставати мріяти. Зрештою, наші мрії — це те, що робить нас людьми. Вони формують і ведуть нас. Але пам’ятайте, що існує різниця між “бути мрійником” та бути людиною, яка працює над втіленням мрії. Для чого вам недосяжна мрія, яка робитиме вас лише нещасною людиною?! Все, що вам потрібно, це почуватись щасливими!

Богдана БЄЛЄЙ, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

The post Як досягти мрії? Де знайти мотивацію? appeared first on Я - журналіст.

• Давайте почнемо з соцмереж, вони зараз дуже популярні, ними користується велика кількість людей різного віку та професій. Якою, на Вашу думку, є їхня роль у нашому житті?
• Я думаю, сьогодні важко уявити наше життя без соціальних мереж. Питання у тому (і це стосується не лише соцмереж) – як ми їх використовуємо? Будь-який інструмент – це, насамперед, лише інструмент. Це засіб для досягнення певних цілей. За допомогою електричного струму можна приготувати смачну їжу, а можна вбити людину. Є гарний вираз: «Шкодить не речовина, а доза». Якщо соціальні мережі слугують досягненню наших професійних чи особистих цілей, то очевидно, що це наш добрий помічник, якщо вони забирають час, змушують нас нервуватися, то варто якось впорядкувати своє ставлення до них, точніше, нашу поведінку в них.

«Спочатку писати, а потім – читати»

• Якщо вони не завжди позитивно впливають на людину, то як правильно мінімізувати цей негатив?
• У мене є декілька принципів поведінки в соцмережах, якими ділюся із своїми читачами та учасниками майстер-класів. Не факт, що вони вам підійдуть – факт, що вони працюють особисто для мене, тому раджу принаймні спробувати.

Перший звучить так: «Спочатку писати, а потім – читати». Якщо ти створюєш якийсь інтелектуальний продукт – ти маєш ділитися ним зі своїми читачами, а потім вже знайомитися з продуктом, який створили інші. Тому що можна погрузнути у «гортанні стрічки» і нічим про себе не заявити навколишньому світові. А журналісту, і загалом людині, яка працює розумово, у нинішньому конкурентному середовищі, в інформаційну еру, важливо бути грамотно присутнім в Інтернеті, і, зокрема, у соціальних мережах.

Друге правило, яке сповідую – не писати негативних коментарів. Я нікого не критикую у соцмережах персонально. Якщо хочу комусь щось сказати – я скажу це особисто, або просто промовчу. Здається, чи хтось із святих, чи хтось із античних мудреців сказав: «Багато разів за життя мені доводилося шкодувати про сказані мною слова, але жодного разу я не пошкодував про мовчання». Тобто, якщо є бажання когось поставити на місце за допомогою коментаря у Фейсбуці – це нездоровий сигнал, який свідчить про наші внутрішні проблеми, і варто з ними розібратися. Коли я відчуваю, що мені хочеться щось негативно комусь прокоментувати – я намагаюся себе подумки вщипнути і сказати собі: «Стоп». Тобто, потрібно просто думати: чи ми сказали б в реальному житті щось таке людині, що ми хочемо написати? І таким чином фільтрувати ще не сказані слова, які поки що існують лише у формі думки. Можливо, нехай вони у формі думки й залишаться.

Ще одне: варто сприймати свою сторінку у соціальних мережах як власну домівку. Ми ж не любимо, коли у нас у хаті сміття – ми прибираємо, прибираємо регулярно,  і більшість людей  роблять це не лише перед великими святами. Так само ми маємо підтримувати порядок у своїй віртуальній домівці: відписуючись від тих людей, які нас дратують (публікуючи той контент, який викликає у нас стрес); ігноруючи якісь образливі коментарі, якщо вони не по суті. Але, зауважу, конструктивно сприймаючи критику, якщо вона справді містить у собі якесь раціональне зерно.

Найголовніше – це бути природнім, бути собою, бути людиною  і поводитися так у соціальних мережах, як би ми хотіли, щоб поводилися з нами. Тобто принципи, які працюють не одне століття у реальному житті –  можна просто перенести у віртуальний світ.

«Маленькі щоденні кроки для досягнення своїх цілей»

• Тайм-менеджмент означає «управління часом». Скажіть – це просто модне слово чи реально працюючий інструмент? Як збалансувати свій професійний та особистий час?
• Тайм-менеджмент – це інструмент. Це набір технік, методик, для того, щоб бути володарем свого часу. Чому це так важливо? Бо час – це найбільш недооцінений ресурс, і, в той же час, найбільш важливий ресурс для нас.

Скажімо, я зараз вийду на вулицю вечірнього міста і попрошу будь-яку зустрічну людину подарувати мені 10 гривень. Я думаю, що більшість подивляться на мене як на божевільного, або просто проігнорують. Тобто, з грошима ми, зазвичай, розстаємося дуже важко, у той же час своїм часом розкидаємося направо і наліво, витрачаючи його, для прикладу, на ті самі безплідні суперечки у соціальних мережах. Питання: а хто нас змушував? Ми самі обираємо той чи інший спосіб проведення часу.

Тайм-менеджмент – це інструмент для того, щоб відслідкувати, на що ти витрачаєш свій час. А після цього аналізу перейти до якихось змін. Це не аналіз заради аналізу, а аналіз заради якісних змін.  Інструмент – вторинний, первинним є результат. Тому не мають сенсу суперечки, який додаток у смартфоні краще обрати для планування справ. Має значення лише те, які справи в підсумку ми обрали, наскільки вони відповідають нашим життєвим цінностям і довгостроковим цілям і, найголовніше, які зі справ удалося реалізувати й наскільки успішно.

Багато хто лякається книжок, різних методик із тайм-менеджменту, тому що думає: це що, тепер доведеться ходити з блокнотом чи смартфоном і записувати все, що роблю, кожні 15 хвилин? Це не так. Якщо говорити про хронометраж свого часу – це лише засіб побачити, куди витрачається час. А побачивши – зробити висновки і щось змінити, щось спробувати робити по-новому.

Найголовніше, що потрібно для того, щоб бути володарем свого часу – це насамперед усвідомлювати, що для тебе є важливим. А далі – будувати відповідно до цього свою життєдіяльність.

Наш час ділиться на три умовні частини: 8 годин – сон, 8 годин – робота, 8 годин – все поза нею. Хоча, у багатьох виходить так: сон – менше 8 годин, робота (або, що частіше буває, її імітація) – більше 8 годин, а все що поза цим – за залишковим принципом. І дуже часто ми жертвуємо якимись двома складовими заради однієї. Натомість доцільніше, вважаю – однаково ретельно планувати події як у професійному житті, так і в особистому. Тобто, якщо я веду планувальник у смартфоні, то я записую туди як справи по роботі, так і справи, які стосуються моєї сім’ї, здоров’я чи вирішення побутових питань. Бо це так само важливо, це так само створює комфорт і якість життя. Як слушно зауважила нещодавно в одному зі своїх дописів у Фейсбуці моя колега Антоніна Торбіч, візит до ЦНАПу за довідкою – це така сама важлива складова життя для журналіста, як і зустріч із героєм розслідування. Тобто вона так само має наперед ретельно проплановуватись у розкладі дня, а не сприйматись суто як фактор, що відволікає від основного – від роботи. Бо і те є життям, і інше.

«Закриті» вчасно та якісно питання в особистому житті дозволяють більш продуктивно реалізовуватись у професійній площині.

Якщо ми знаємо, що саме для нас важливо – у роботі, в особистому житті, у наших захопленнях – ми можемо це контролювати. Управляти можна лише тим, що обліковується, що вимірюється.

Є цілі – під цілі ставляться завдання, а завдання складаються з маленьких кроків. Відомо, що до мети швидше дістається не той, хто швидше їде, а той, хто робить менше зупинок у дорозі. Мій принцип – це маленькі щоденні кроки для досягнення своїх цілей. Радіти кожному дню, хвалити себе за маленькі кроки і продовжувати ставити та досягати цілей. Адже відомо, що енергія в людини виділяється під конкретні цілі. Якщо людина нічого не прагне у житті, то вона, рано чи пізно, починає відчувати, що їй немає чого зранку вставати з ліжка. Якщо ж  неї є якісь конкретні цілі, які її надихають, виштовхують з ліжка кожен день – тоді людина радіє кожному дню і розуміє, для чого живе.

Неможливо встигати все, але можливо не встигати всього потрошку. Але коли ми потроху не встигаємо всього, то нам більш-менш вдається збалансовувати своє життя.

«Потрібно знайти ключовий елемент пазла, якого бракує для гармонії»

• На вашу думку, що таке успіх? І кого можна вважати успішною людиною?
• У багатьох людей синонім успіху – це гроші і чим більше в тебе грошей – тим ти успішніший. Хоча тоді б до психологів, до різноманітних модних коучів, тренерів з особистісного розвитку, які зараз з’явилися і на просторах Інтернету, і в реальному житті, не стояли б такі черги якраз із людей достатньо заможних. Тому успіх не тотожний грошам, але безумовно, гроші – це одна із складових успіху.

Як на мене, успіх – це коли людина задоволена тим, що вона робить, при цьому приносить користь іншим і при цьому всьому у неї немає внутрішнього конфлікту між «хочу» , «можу» і «повинен».

Тобто, вона знає, що вона хоче робити, що вона може робити, вона виконує обов’язки, які на неї накладає суспільство і це все збалансовано. Коли одна з цих складових випадає – починається внутрішній дисонанс, внутрішній конфлікт. Навколишні часто відчувають оцю внутрішню незадоволеність, яка сковує, обмежує людину. Інколи вона й сама не розуміє, що не так, чому ніби енергія кудись витікає, ніби хтось тебе сковує. А інші – бачать. І починають лізти з порадами. Яких здебільшого ніхто не просить. Найтиповіший варіант – настанови в стилі «Заміж тобі треба». Хоча – не факт. Бодай тому, що люди не вміють читати думки інших людей. Ми й власні, здебільшого, досить погано формулюємо. Потрібно самому знайти той ключовий елемент пазла, якого бракує для гармонії. І вставити його на місце. Інших слухати можна, але вирішувати – самому.

• Багато людей читають книжки з саморозвитку. Але у деяких нічого не змінюється у житті. Чому це так стається?
• У більшості, не в деяких. Тому що вони чекають, що книжка дасть їм чарівну таблетку, готовий рецепт, який здатний самореалізуватись – звісно, без нашого вольового зусилля.

Будь-яка книги з саморозвитку, так само, як і з розвитку (наприклад, із бізнесу) повинні бути не просто прочитані, а законспектовані або ж змальовані позначками, позначені стікерами. Тобто – опрацьовані. Перетворені на ідеї. А ідеї – на конкретні кроки. Будь-яка успішна дія – це сукупність низки простих кроків.

Важливо одразу  після опрацювання чергового інтелектуального продукту з порадами спланувати свій перший крок, а також максимально скоротити відстань між думкою і дією. Тому що дуже часто ідеї просто губляться на кладовищі наших ілюзій  – ілюзій про те, що вони самі себе втілять в життя. А коли до цієї ідеї приробляються «ноги» у вигляді першого кроку, то тоді ти прийманні бачиш через певний час свій результат і розумієш: варто рухатися далі в цьому ж напрямку чи ні. Можливо, є сенс спробувати щось робити щось інше. Але в будь-якому випадку ключове слово – робити.

У нашій мові взагалі мало дієслів. А в чому сила дієслова? Бо це «слово про дію». В кінцевому підсумку важлива саме дія. Ось говорять про мовні квоти, гендерні квоти… Я б запровадив квоту на дієслова.

Не потрібно боятися помилитися, в більшості ситуацій ціна нашої помилки досить незначна. Ми живемо у відносно безпечний час (якби це парадоксально не звучало) – якщо порівнювати в розрізі тисячолітньої історії людства. З точки зору побутового комфорту, з точки зору елементарних життєвих потреб – більшість із нас, за великим рахунком, нічим не ризикує. Є над нами такі своєрідні маячки, у вигляді Божих заповідей і Кримінального кодексу, а все що поза цим – це простір нашої самореалізації. Можна пробувати і помилятися – за це нічого не буде, будуть лише уроки, сукупність дій, точніше, дві сукупності дій – які призвели до успішного результату, і які до нього не призвели. Коли ці дії осмислюються – вони перетворюються на досвід. Можна аналізувати і розуміти ту відмінність, яка створює різницю. Між успішними результатами  – і не дуже.

Багато людей просто застрягають у тому, що бояться змінити бодай щось і тому – роками займаються не своєю справою, ходять на не ту роботу і звинувачують у цьому державу, суспільство, батьків і час, у якому живемо. Такими людьми легко зманіпулювати, пообіцявши їм прості рішення складних проблем за рахунок якихось масштабних змін у зовнішньому світі. Але перемогти власні лінощі, власну інертність, власну обмеженість, власні деструктивні емоції – складніше, ніж звинувачувати одних і бездумно покладатися на інших. Коли ми говоримо – справедливо говоримо – про зовнішнього агресора, треба усвідомлювати, що ніхто крім нас самих не здатний перемогти агресора внутрішнього. А в кожного він свій. Це – наша робота, власна, щоденна.

«Кожен із нас є принцем чи принцесою у власному князівстві Монако»

• Як мотивувати себе досягати власних цілей, а не просто слухати інших?
• Напевно, кожен цей шлях проходить по-особливому: комусь для цього потрібна допомога сторонніх людей – відвідати тренінг, прочитати книгу, звернутися до психолога, звернутися до бізнес-тренера, або просто поговорити з якоюсь авторитетною людиною; а хтось просто сам приходить до того, щоб просто сісти і запитати себе: «Чого я хочу у цьому житті?». Варто просто усвідомлювати, чого ти прагнеш і прислухатися до себе. Не треба жити «так як всі», треба жити «так як ти», тому що кожен з нас є неповторною індивідуальністю. Колись ми з дружиною дивилися фільм про принцесу Монако, й після перегляду Юля мені сказала: «Кожен із нас є принцем чи принцесою у власному князівстві Монако», тобто – у власному житті.

А як прислухатися до своїх думок, як їх почути, якщо ви вмикаєте радіо всюди, куди входите, чи просите зробити музику гучніше, чи навушники вдягаєте, чи у віртуальну гру поринаєте, щойно опинитеся наодинці з собою? Коли людина напружується в тиші, коли тиша їй вкрай дискомфортна – як на мене, це перший сигнал внутрішньої тривоги. Інколи треба просто прислухатися до себе.

• Але є різні ситуації, не завжди вони позитивні. Як не піддатися стресу?
• Просто не впускати негатив у своє життя. Замість новин по телевізору почитати художню книжку. Або замість ток-шоу подивитись художній фільм. Або документальний. Події кількасотлітньої давнини мало чим відрізняються від того, що показують у новинах. За дві тисячі років природа людини особливо не змінилась. Всім і всіма рухають одні й ті самі мотиви. Питання лише в тому, скільки проживе та чи інша інформація. Часто буває, що поки ми осмислювали чергову порцію інформаційного сміття, воно вже застаріло.

Розмову вела Анастасія БЛАГА,

матеріал підготувала до друку Софія ГРИЗОВСЬКА,

фото Ліни РОМАШКО

The post Віталій Голубєв: Я б запровадив квоту на дієслова appeared first on Я - журналіст.

На перший погляд це означає бути кращим, ніж хтось, у певній сфері, проте не для мене. Не так давно я зрозуміла, що порівнювати себе з оточуючими та повністю залежати від їхніх поглядів абсолютно безглуздо. Суть успіху не в досягненні ідеалу, а в наявності самої дії. Важливо звертати увагу на свій власний розвиток, особисті зміни та продуктивність. Тож, на мою думку, успіх – здійснення планів та мрій, самореалізація, досягнення.

Я дотримуюся принципу: “Будь краще, ніж учора, а не краще, ніж інші!”. Коли людина пишається собою, вона почувається впевнено і в суспільстві.

У сучасному світі зазвичай успішні люди=багаті люди. Але не завжди, досягши висот, можна отримати величезні статки на додачу. Як заробляють на успіху?
Стають власниками крупних компаній, а потім пишуть книжки з назвою типу “Як стати успішним” або проводять лекції на кшталт “5 секретів успішної людини”. Там не розповідають нічого нового, раніше не чутого чи надприродного. Головне завдання таких джерел – змотивувати, а будете ви діяти, чи ні – ваша особиста справа.

Деякі впевнені, що успішні люди зобов’язані прокидатися о п’ятій ранку,  проте чи дійсно це передумова досягнень? Роберт Кольєр казав: “Успіх- це сума усіх зусиль, які ти робиш кожного дня”. Важко не погодитися, адже постійне повторювання дії викликає звичку, що призводить до результатів. Проте не слід плутати досягнення з ідеальним варіантом розвитку подій.

Слово “успіх” не дарма часто асоціюють із здоров’ям, щастям, розумом, активним життям, правильним тайм-менеджментом. На мою думку, саме ці поняття є складовими великого досягнення.

Якщо ти не можеш зробити що-небудь ідеально – просто роби!
Якщо в тебе не залишилось снаги, мотивації, і ти просто не хочеш нічого робити, не свари себе за це. Головне – візуалізувати свою ціль та невпинно крокувати в її напрямку. Слід керуватися правилом: «Ліфт до успіху не працює. Використовуй сходи».

Маргарита СИБІРЦЕВА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ «Острозька академія»,

Кропивницький

The post Будь краще, ніж учора, а не краще, ніж інші! appeared first on Я - журналіст.

Хтось асоціює це з великими грошовими здобутками, адже більшість оцінює людину за її статками. Саме це твердження є найпоширенішим та, на мою думку, дуже помилковим. Майно може забезпечити максимальний комфорт, та ніколи не купиш саморозвиток та щастя, реальні емоції.

Інші вважають успіхом досягнення певної мети, зокрема у кар’єрі; вдалий, позитивний результат виконаної праці.

Я – людина другого типу, тому що не сприймаю матеріальне багатство як єдиний, справжній скарб. Подолання власних психологічних бар’єрів для мене є набагато ціннішими та незабутніми, емоційно забарвленими. Саме розуміння того, що я вдало виконала певну задачу, підіймає мій настрій.

Які б ми не мали переконання, усіх успішних людей об’єднують такі риси, як оптимізм, цілеспрямованість, наполегливість, упевненість у собі. Натомість існує безліч надзвичайно талановитих осіб, які не змогли себе реалізувати через дріб’язкові проблеми, наявність комплексів та брак позитивного мислення, сили волі боротися за своє місце у цьому суспільстві.

Певно найважливішою є також наявність мотивації, жаги до виконання справи. Так, як і згадано вже вище, будь-які наші позитивні риси згасають з відсутністю хисту до діла.

Кожен із нас може стати успішним попри будь-що. Пам’ятайте про те, що, маючи терпіння та зосереджено працюючи, ви досягнете будь-якої мети . Любіть свою справу та впевнено крокуйте до поставлених цілей.

Анастасія ШЕВЧУК,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Київ

The post Що для мене означає бути успішною appeared first on Я - журналіст.

Я ніколи не зустрічала людину без мрії.

Саме слово «мрія» винайшов у«пошевченківську епоху» український письменник Михайло Старицький, і відтоді воно міцно вкоренилося в нашій рідній мові. Мріючи, ми розвиваємо фантазію, розширюємо кругозір, виходимо з зони комфорту. Кожен чогось хоче більш за все, наприклад: моя подруга мріє стати косметологом, знайома дівчинка хоче перемогти на міжнародних змаганнях з вокалу, друг не відмовився б швидше стати тренером з бальних танців, а я, в свою чергу, мрію стати телеведучою. Але, як воно, втілити мрію в життя?

Давайте спочатку розберемося, як взагалі народжується мрія. Можливо, ми беремо приклад з батьків? Чи так книжки впливають на мозок? Або, бабуся порекомендувала, звісно зовсім секретно, що легше вивчитись на філолога? Мені здається, що ні. Просто в якусь хвилину ми починаємо краще розуміти себе і з’являється зірка, до якої ладні тягнутися. Дитячі мрії частіше всього фантастичні. Ми хочемо вміти перетворюватися на тварин, ставати невидимками або бути ладними над часом. Та дорослішаючи подібні думки, якось самі, відпадають, а їм на зміну приходять вже більш реальні варіанти розвитку подій.

Далі, відштовхуючись від чогось вже наближеного до життя, ми починаємо задумуватися: “А, може, варто спробувати досягти омріяної зірки?”. Спочатку все здається нереальним, дорога важкою,ціль занадто далекою. Але наважившись і здійснивши перший крок розуміємо, що рухатися вперед цілком можливо. Тільки треба працювати над собою.

Саме так наша мрія перетворюється на мету. І ось вона, вже жевріюча надією, виринає з-за обрію зовучи нас ген-ген за собою. Починати завжди важко. Спочатку незвично приділяти більше уваги чомусь новому, але згодом така активнісь починає йти на користь. Я згодна, це нелегко, постійно робити над собою зусилля, але з плином часу приходять перші результати. Саме тоді вмотивованість зростає в декілька разів, адже помітивши навіть маленький добрий результат одразу хочеться більше працювати. Але, як і на будь-якій дорозі наступає переламний момент, подолати який найважче. Тут проявляється сила волі і уміння володіти власними принципами. Важко десь собі відмовити, але з такої “турбулентної зони” ти завше виходишь сильною особистістю, точно сильнішою, ніж починав. Після цього стрибка залишається лише схопити жар-птицю за полум’яний хвіст і бути впевненим у собі, адже ти вже кращий за інших.

Як щодо моєї мрії, то на мене чекає не найлегша дорога, адже задля досягнення високої мети потрібно здолати високі гори, але, якими маленькими вони здадуться, коли ти все-таки досягнеш свого. Воно того варте!

Так чи легко втілювати мрії? Звісно, ні.

Але реалізована мрія завжди варта перешкод, що їй передували. Рецепт для досягнення мети один: працювати над собою, не зупинятися, бути впевненим, а поки що…

Горизонт продовжував палати яскраво-рожевими барвами, сонце величезною палаючою кулею повільно зникало десь далеко в морі. Хмарки посіріли, а на тлі синього небесного куполу вже з’являлися перші зірки бажання.

Олеся ХОДИКІНА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

м.Бердянськ, Запорізька область

The post Чи легко втілювати мрії? appeared first on Я - журналіст.

Усі ми певною мірою мрійники, хоча часто не бажаємо цього визнавати. А проте, невже це погано: мріяти? Як на мене, це навіть корисно для людей. Адже мрії роблять нас щасливими. Вони дають поштовх уперед, шанс зазирнути в майбутнє. Мрії мотивують нас ставати кращими, аби перетворити їх на плани, а згодом втілити в життя.

Втім, далеко не завжди наші бажання стають реальністю. Часто вони так і лишаються недосяжними. Сумно, чи не так? Але ж чому так стається? Одні скажуть, що в них не вистачає часу й сил. Інші почнуть нарікати на умови життя навколо. Люди вміють і люблять знаходити винних, а також сотні уявних причин «чому». Але правда в тому, що винуватці – ми самі.

Так уже склалося, що шлях до мрій нелегкий, часом навіть тернистий. Не кожен готовий пройти його. Набагато простіше вигадати собі переконливу відмовку й залишитися на старому зручному диванчику, аніж випробувати себе. Втім, допоки ти сидиш, склавши руки, мрія ближчою не стане. Ні на крок. Аби втілити свої мрії в життя, необхідне не лише бажання, хоча воно теж грає не останню роль. Потрібні дії, зусилля з твого боку. «Якщо ти можеш мріяти, то можеш втілити свої мрії в життя», – казав Уолт Дісней, і я цілковито погоджуюся з його словами. Маєш мрію? Хочеш, аби вона збулася? То не чекай на диво, а дій! Поступово, маленькими кроками, прямуй до мрії. Ніхто не зробить це за тебе – це твоє життя, твій шлях, і вибираєш його лише ти сам. Важко? Але ніхто й не обіцяв, що буде легко, але якщо ти дійсно цього бажаєш, то перепони не мають тебе лякати. Шлях до втілення мрії сповнений труднощів, проте вона того варта. Твоє щастя того варте.

Отже, що необхідно для втілення заповітної мрії? Формула проста: велике бажання, віра в себе, трішки натхнення й сили волі, а ще дрібочка дива. І, звичайно, ваша невтомна праця, тому що без неї нічого не вийде. Тому не варто боятися, мрійте! Але не забувайте, що самі по собі мрії не збуваються – усе лише у ваших руках.

Вікторія ЧЕЧЕВИЦЯ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Чернігівська область

The post Чи легко втілювати мрії? appeared first on Я - журналіст.

Мрії мають як діти, так і дорослі. Але прагнення їхні кардинально відрізняються. У дітей дуже багата фантазія, вони мріють про щось нереальне та фантастичне. Дорослі ж перетворюють уявлення на конкретні цілі, яких намагаються добиватися.

Мрії у кожного різні, але, я впевнена, у кожного є. Вони роблять наше повсякденне життя яскравішим, світ нам здається кращим. Для когось мрія – це ціль, яка надихає та дає сили йти далі, а хтось ховається у своєму мрійливому і фантастичному світі від проблем.

Хоча в кожного з нас є бодай одна мрія, не багатьом удається її здійснити. Так, саме здійснити, а не чекати, коли все вийде без жодних зусиль!

Проблема мрійників у тому, що вони нічого не роблять, аби здійснити своє бажання. Але мрія не стане реальністю лише через те, що вони так хочуть. Треба крок за кроком іти до її здійснення.

«Самі собою мрії дійсністю не стануть,» – казав Пауло Коельйо. З цим висловом я повністю згодна. Звісно, здійснити бажання вам можуть допомогти близькі та друзі, але тільки з вашими зусиллями мрії зможуть стати реальністю.

У дитинстві я асоціювала мрії з казкою. А й справді, мрія – це казка, а мрійник – той, хто придумав цю казку. І лише від нього залежить її кінець.

Ми – мрійники! Лише від нас залежить, якою буде наша казка, які труднощі нас чекають, який кінець у нашої історії. Головне – щиро прагнути подолати всі перешкоди на шляху здійснення нашої мрії.

Катерина ЧЕХ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Вінницька область

The post Чи легко втілювати мрії? appeared first on Я - журналіст.

Ще з самого дитинства ми загадували бажання, задуваючи свічки на дні народження, мріяли стати супергероями, уявляли собі майбутнє, надаючи йому саме того вигляду, якого хотіли ми. Але в дорослому житті мрії у людей зовсім інші: гроші, квартира, автомобіль, дорогі аксесуари… Я соромлюсь називати «мрією» такі речі. Матеріальні цінності, які навряд чи зроблять вас по-справжньому щасливим, не можуть бути мрією! Це лише результат вашої кар’єри, вашої роботи, це результат, який ви можете отримати, якщо будете віддавати всього себе своїй роботі й професії. Мрія – це щось вище, щось недосяжне, те, що неможливо передбачити і розпланувати. Мрія – те, що залежить від якихось вищих сил, наслідок випадковостей, вдачі, віри і справжнього бажання! Щоб мрія втілилась у життя , нею потрібно дійсно жити! Реалізація мрії не знайде відбиток у написанні якоїсь статті чи публікації поста у соцмережі, навіть у «сльозах радості», у щирій посмішці! Все, у чому проявиться здійснення мрії, до чого вона призведе – це щасливе життя, щасливе від початку і до кінця, життя, в якому немає місця горю, розпачу і сльозам!

Мрії повинні бути безглуздими і недосяжними. Прагнучи здійснити одну з них, ми й не помічаємо, як підкорили не одну вершину, досягнення якої раніше й не планували б. Але і тут є своє «але». Щоб чогось досягти, потрібно щось таки робити. Так, я розумію, це складно. От такі чудові мрії і сам процес приносять задоволення, і цілком можливо, ти не дочитав до цього моменту і вирішив піти помріяти трішки. Але мрії підступні. Заманюють нас без попередження, адже без дій – вони лише приваблива картинка .

Світ мрії — це рятівний берег, який допомагає людині сховатися від будь-яких життєвих негараздів. Мрія надає людині сил і допомагає вибратися з будь-яких неприємностей. Саме мрія вела тих людей, які нині досягли вершин. Вона допомогла досягти їм того положення в суспільстві, яке вони зараз займають. Мрії можуть бути власними або чужими. Часто ми сприймаємо бажання інших людей, як свої. Тому необхідно уважно прислухатися до себе і прагнути до здійснення тільки своєї мрії. Інакше досягнення чужої не дасть вам повного задоволення в кінцевому підсумку. Обирайте правильну мрію, живіть нею, бажайте її здійснення і вибір буде у вашу користь!

Вікторія ВАЛЬКОВА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Одеська область

The post Чи легко втілювати мрії? appeared first on Я - журналіст.

Все в житті залежить від нас самих. Ніхто не має права насильно змінювати нас чи забороняти нам мріяти. Кожна людина – це індивідуальність, що має власні погляди на світ. Інколи він не влаштовує нас, та все ж ми мріємо про те, що скоро він зміниться і стане кращим.

Мабуть, всі ми вигадуємо собі досконале життя, повне пригод, кохання, незабутніх подій. Мріяти можна будь-коли, та все ж найкраще тоді, коли сумно. Адже в такі моменти тебе нічого не хвилює, окрім тебе самого. Ти обмірковуєш всі свої вчинки, всі сказані і несказані слова.

Інколи здійснити свою мрію можна за декілька секунд, та, на жаль, ми цього не робимо, бо боїмося. Ми не говоримо одне одному про свої почуття, бо не знаємо чи взаємні вони. Ми не долаємо тисячі кілометрів, щоб побачити своїх близьких, бо не впевнені в тому, що нам будуть раді.

Здається, кожного дня ми із захопленням чекаємо здійснення своєї мрії. Та ми лише чекаємо і все… Ми нічого не робимо заради цього. Все це залишається просто нездійсненною мрією.

Кожного дня ми хочемо втекти від жорстокої дійсності у світ мрій і фантазій. І кожного разу ми пересвідчуємося у тому,що не можемо жити без мрій. На мою думку, ми настільки залежні від цього, що кожну хвилину думаємо про це, прагнемо якнайшвидше відтворити його в реальності. На мою думку, ми стаємо настільки залежні, що кожну хвилину думаємо про це, прагнемо якнайшвидше відтворити свої мрії в реальності.

Втілення мрій – ось що турбує кожного. Думаючи про них, ми створюємо багато проблем і робимо безліч помилок. Це все тому, що ми не вміємо аналізувати свої дії і прагнення. Інколи потрібно просто поговорити з людиною і цього досить. А ми чекаємо, що хтось це зробить за нас. Ні, не потрібно чекати, потрібно діяти. Адже може бути пізно. Потім, як наслідок, ми будемо жаліти про несказані слова, а мрія так і залишиться просто мрією.

Чи легко втілювати мрії? Напевно,так. Але важко зробити перший крок. Адже ми боїмося, що наші вчинки будуть даремні.

Тетяна ВЛАСЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Луганська область

The post Чи легко втілювати мрії? appeared first on Я - журналіст.

На це питання однозначної відповіді одразу ми не можемо отримати. Усі люди різні й по-різному думають.

Мрією можуть бути якісь речі (предмети), професії, подорожі, сімейний затишок тощо. Тобто, вони матеріальні, а також – духовні.

Завжди чогось не вистачає, наприклад, ресурсів – так виправдовуються люди, що мріють і не втілюють мрію у реальність. Все ж таки для того, щоб  бажання ставали реальними, треба не говорити, а робити.

Щоб Ваша мрія стала реальною треба небагато – бажання і витримка! Потрібно лише декілька кроків.

Крок перший: розставте пріорітети  а)навіщо? б)що ви отримаєте врешті-решт.

Крок другий: візуалізуйте свої бажання. Уявляйте результат – це буду вашою мотивацією.

Крок третій: шукайте підтримку. Її можна знайти у людях, що мають схожі бажання.

Крок четвертий: завжди повторюйте собі: “Я все зможу!”.

Вам спочатку може здаватися, що важко та складно, але ж головне – Ваша мрія та її втілення. Лише коли Ви її втілите, знайдете відповідь на це питання. Чи збувалися Ваші мрії? Чи легко втілювати власну мрію?

Ярослава ДЕМИДЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Сумська область

The post Чи легко втілювати мрії? appeared first on Я - журналіст.