<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Стівен Кінг &#8211; Я &#8211; журналіст</title>
	<atom:link href="https://ij.ogo.ua/tag/stiven-king/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ij.ogo.ua</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Sat, 23 Jan 2021 16:40:05 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.8.8</generator>

<image>
	<url>https://ij.ogo.ua/wp-content/uploads/2017/04/ico-150x150.png</url>
	<title>Стівен Кінг &#8211; Я &#8211; журналіст</title>
	<link>https://ij.ogo.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Ти впевнений, що читання – це не твоє?</title>
		<link>https://ij.ogo.ua/suzh/ti-vpevneniy-shho-chitannya-tse-ne-tvoye/</link>
					<comments>https://ij.ogo.ua/suzh/ti-vpevneniy-shho-chitannya-tse-ne-tvoye/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Голубєв Віталій]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 21 Jan 2021 20:20:06 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Школа універсального журналіста]]></category>
		<category><![CDATA[інформація]]></category>
		<category><![CDATA[книги]]></category>
		<category><![CDATA[Стівен Кінг]]></category>
		<category><![CDATA[читання]]></category>
		<category><![CDATA[ШУЖ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ij.ogo.ua/?p=26777</guid>

					<description><![CDATA[<p>«Не любити читати – неможливо. Ти просто ще не знайшла свого автора», –  так відповіла  вчителька, коли я сказала, що читання – це не моє. І знаєте що? Вона мала рацію. Читати якесь оповідання для мене було нудно. Буквально все здавалось чимось банальним. На зміну написаним творам приходили фільми. Їх  дивитись простіше.Не потрібно задумуватись, як [&#8230;]</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://ij.ogo.ua/suzh/ti-vpevneniy-shho-chitannya-tse-ne-tvoye/">Ти впевнений, що читання – це не твоє?</a> appeared first on <a rel="nofollow" href="https://ij.ogo.ua">Я - журналіст</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>«Не любити читати – неможливо. Ти просто ще не знайшла свого автора»,</strong> <strong>– </strong><strong> </strong><strong>так відповіла  вчителька, коли я сказала, що читання – це не моє. І знаєте що? Вона мала рацію.</strong></p>
<p>Читати якесь оповідання для мене було нудно. Буквально все здавалось чимось банальним. На зміну написаним творам приходили фільми. Їх  дивитись простіше.Не потрібно задумуватись, як хто виглядав,  в яких умовах проживав. Не треба розвивати свою уяву. За тебе це вже зробили інші люди. Лише зараз стало зрозуміло, що саме в уявленні подій полягає суть. Читаючи оповідання, ми поринаємо в історію з головою. Переживаємо описані в творі моменти. Самі стаємо героями тієї розповіді. Правда, після цього важко повернутись у реальний світ.</p>
<p>Змінити <span style="text-decoration: line-through;"> </span>мою думку змусив відомий Стівен Кінг. Я обожнюю жанр, в якому він пише. Можливо, саме це мене і зацікавило. Не дивно, що автора прозвали «Королем жахів».Раніше, звичайно, неодноразово чула про його роботи, але прочитала одну з них лише нещодавно.</p>
<p>«Воно»&#8230; Думаю, хоча б раз ви чули про цей фільм. А чи знає хтось про книгу? Я встигла і прочитати видання, і переглянути екранізацію. Фільм надзвичайно чудовий, емоційний, від побаченого перехоплює подих. Але написане він перевершити не зміг. На жаль, відтворити в реальності все – неможливо. Тому книга і сповнена більш насиченими подіями та різними дрібницями.</p>
<p>Однією з причин, чому читання може здатись виснажливою справою – на це потрібно чимало часу. Все-таки на фільм витрачається близько двох годин, тоді як на прочитання книги в декілька разів більше. Але ж унас немає часових обмежень. Ніхто не змушує прочитати книгу за певний період. Читай твір хоч тиждень, хоч рік. Роби це в своє задоволення, а не навпаки.</p>
<p>Багато моїх знайомих люблять казати, що книга – це непрактично. Її легко забути  вдома, або ж, випадково залишити в кафе. Але якщо так судити, то нам не можна носити з собою нічого. Адже забути можна будь-яку річ. До того ж, в нашому столітті легко можна знайти довільну  книгу на просторах Інтернету. Вона завжди буде у вас під рукою. Навряд чи ви десь залишите свій смартфон. У ньому зберігається велика частина потрібної вам інформації.</p>
<p>Сучасний світ іноді «забирає» в нас можливість читати. Точніше він дає нам простіші альтернативи, якими ми з радістю користуємось. Та це ніяк не може завадити нам любити літературу, поширювати її. Насолоду читання ніщо не може замінити. І я в цьому переконалася.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Анастасія КОЗАК</strong>, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://ij.ogo.ua/suzh/ti-vpevneniy-shho-chitannya-tse-ne-tvoye/">Ти впевнений, що читання – це не твоє?</a> appeared first on <a rel="nofollow" href="https://ij.ogo.ua">Я - журналіст</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ij.ogo.ua/suzh/ti-vpevneniy-shho-chitannya-tse-ne-tvoye/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
