За що я вдячна карантину

21.06.2020

Українці вже четвертий місяць перебувають у режимі карантину. Covid-19 застав усіх зненацька ,а, отже, ми довгі місяці сиділи вдома, і у кожного було вдосталь часу зануритися у власні  роздуми.

Мабуть, у багатьох з’явилися думки про те, що карантин – це ще одне нове випробування для людства, яке має свої як переваги, так і недоліки.

Зокрема, під час пандемії, ми почали цінувати моменти, коли чудово проводили час з друзями, прогулювались парком та відпочивали із сім’єю на природі. Абсолютно кожен зрозумів, що гаджет не замінить друзів та сім’ю, навпаки, він нас лише відволікає і позбавляє по-справжньому щасливого життя.

Під час карантину кожен сформував своє нове коло спілкування. Зробив висновки, хто залишився справжнім другом у такий непростий час, а хто став просто знайомим.

У  нас з’явилося багато вільного часу. І ті, які дійсно прагнули провести карантин із користю,   досягли  бажаного: прочитали дві нові книги, почали вчити іспанську , впевнено сідають на шпагат чи віджимаються від землі.

У кожного було багато часу і для роздумів про себе: як я виглядаю з боку оточуючих? Яких рис краще позбутися, а які сформувати? Від чого слід відмовитися, а чому навчитися?

Але карантин має і свої недоліки.

Насамперед він «забрав» у нас найпрекраснішу пору року – весну. Ми не змогли на повні груди вдихнути весняного повітря і намилуватися цвітом дерев.

Особливо випускників, карантин позбавив  тих веселих шкільних днів і моментів, які вже точно ніколи не повторяться. Кожна дівчинка мріяла на «Випуск 2020» одягти ту яскраву сукню, на яку дивилася в магазині цілий рік і з нетерпінням чекала цього особливо бажаного дня. Але, на жаль, цьому так і не судилося статися.

Чи не кожен мав грандіозні плани на весну цього року. Хтось прагнув зустрітися із давньою подругою, відпочити у Туреччині, поїхати до родичів за кордон чи незабутньо відсвяткувати день народження.

Звісно, прикро усвідомлювати, що цей час вичерпано і повернутися назад, аби все прожити інакше, просто неможливо! Але погодьтеся, завдяки карантину ми проводимо багато часу разом із сім’єю, якого раніше так не вистачало. Адже сімейний перегляд фільму чи просто душевні розмови у ХХІ столітті – дуже рідкісне явище. Всі по вуха занурені у роботу, навчання, проблеми, але забули, що час від часу потрібно зібратися разом і просто відпочити.

Ось саме за це я дякую карантину. Сім’я – це безцінний скарб, який ми інколи не помічаємо і не приділяємо достатньої уваги.

Карантин – це, так зване, перезавантаження. Все обміркувавши, зробивши висновки, набравшись  сил і натхнення, ми готові рухатися далі, але вже з початку, з білого аркушу паперу.

Багато ми усвідомили за цей довгий період, а от чи кожен засвоїв – покаже час.

Анастасія ЗАМОРІНА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Сумська область

переглядів: 78

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *