Ваше натхнення

25.02.2020

Ваше натхнення

Ви відчуваєте те чарівне світло всередині душі, що випромінює неймовірну жагу творити? Просто зараз, не озираючись на годинник і забуваючи про обід. Ця жага не відпускає Вас і весь час нагадує про себе. І куди поділася лінь? Неначе її й не було, а то зовсім інша людина сонливо позіхала в ліжечку під ковдрою.

Напевно, ця жага — натхнення. Хоча, ні. Ця жага — точно натхнення. По-іншому пояснити неможливо, хіба що якісь невидимі сили за декілька миттєвостей вбудували у Ваш організм реактивний двигун. Але це малоймовірно, тому легше просто повірити в те, що це воно.

І коли це натхнення до Вас дісталося? Якими потягами воно їхало, скільки авіарейсів здійснило, де тільки не побувало, а все щоб вчасно прибути прямісінько в пункт призначення — Вашу душу.

Та хто воно взагалі таке? Як воно нами керує? Звідки взялося, де народилося? І як воно наважилося прийти саме до Вас? Напевно, відповіді й саме це створіння не знає.

Може, воно — пухнасте екзотичне звірятко з величезними зеленими очима і малесенькими гачкуватими пальчиками. Може, це один з давньогрецьких богів — саме втілення мистецтва! — в білосніжному вбранні й у лавровому вінку. Може, воно — грайливий сонячний зайчик, який щойно народився, проте йому вже так кортить бешкетувати. Може, натхнення — це похмура муза дощового весняного дня або німфа яскравого літа. Може, воно — сама стихія: цунамі, повені, громи й блискавки, пожежі, землетруси, вулкани на межі виверження, урагани, тайфуни і торнадо… Адже хто сказав, що натхнення — лише добро, чи жахіття не примушують нас творити?

А що, як натхнення — це самі Ви? Раптом це Ваші думки керують натхненням, а не воно Вами? Що тоді? Яке б Ви обрали натхнення для себе?

Я б без сумніву обрала красу. Бо краса — це настільки обширне поняття, що в ньому вміститься увесь Всесвіт. Хоча, напевно, він вже давно там і живе.

Моя краса — калейдоскоп. Новий день, коли ти щойно прокинувся і, вийшовши на балкон, робиш вдих ще холодного зимового повітря; твоя усмішка в дзеркалі, тому що раптом згадується нещодавній жарт однокласників; переповнені коридори школи, де тисячі емоцій на обличчях стають якимсь кольоровим вибухом; це мистецтво: сучасна поп-музики, картини да Вінчі, графіті на будинках спальних районів, вірші Ліни Костенко, нове повнометражне фентезі та прем’єра в одному з київських театрів; думка про тисячі врятованих за цю секунду людей; усвідомлення того, що життя насправді зовсім нічогеньке, і воно все-таки твій друг, а не ворог; м’якенька ковдра і солодкі сни аж до десятої ранку. Це все — враження. Це все — красиво. Це все мене надихає.

То що надихає Вас?

Спробуйте заплющити очі й уявити якусь дивину, яка б за жодних обставин не сталася тут, в реальності. Але приємну, щоб Ви не тільки усміхалися, а просто мліли від радості. Щось таке, неначе Ви найщасливіша людина світу. Щось дуже особливе… Щось Ваше…

І як, Вам вдалося? Ви отримали хоча б крихітну частинку натхнення? Сподіваюся на це, бо дуже хочеться, щоб у Вас вийшло. Щоб Ви також сповна насолоджувалися обіймами того маленького звірятка, веселилися з сонячним зайчиком, тремтіли від вибухової стихії чи з головою пірнали в той вир емоцій. Хочеться, щоб Ви теж ловили натхнення і точно знали, хто ж воно для Вас насправді.

Катерина КОЦУР,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Київ

переглядів: 736

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *