Усі ми – творці щастя

30.05.2021

Усі ми – творці щастя

Щасливим бути легко… Щастя – це щемне відчуття, яке змушує наше серце битися якомога частіше. Життя сплітається з буденних і святкових сюжетів, які сповнені неповторністю. Вам знайомий стан, коли, заплющивши очі, втрачаєш силу тяжіння? Тоді душа стає окриленою: вона набуває небесного походження.

Щасливим бути легко. Шукати позитив у дрібничках, учитися присмачувати добром світ, дозволяти території любові розширювати кордони. Крок за кроком дрібнички переростають у велике щастя, яке вже не спинити. Ти дихаєш щастям, живеш щастям і ділишся щастям!

А що ж таке щастя? Щастя – це вміння радіти кожному дню, не шкодувати обіймів своїм рідним, зігрівати схололі душі теплим словом, уміти милуватися кожним першим листочкам на деревах, подихом весняного вітрецю… Щастя завжди поряд, треба лише навчитися його помічати, відчувати і, звичайно, творити. Щасливим легко бути, адже творцями щастя є кожен із нас.

Письменництво – один із шляхів, який робить моє життя змістовним та направду щасливим. Коли приходить творче натхнення, тоді я святкую торжество справжнього блаженства. Ось прогулюєшся вулицями Львова, тут споглядаєш щиру усмішку дитини, аж раптом осінь розпускає золоті кучері, а тут уже драйвовий підліток роздумує над сенсом життя… Усі враження, спогади, фантазії лягають на папір поетичними рядками.

Я почала писати у віці 11 років. Це було досить несподівано. Просто сиділа, виконувала домашнє завдання і тут… Пришла ідея написати щось про осінь. Я, не вагаючись, узяла аркуш пареру і почала творити. У результаті в мене вийшло щось схоже на мінітвір, коротенький за обсягом, але такий кольоровий-кольоровий. Згодом я показала це диво своїй наставниці Людимилі Григорівні. Саме вона підтримала мій вогник творчості. З того моменту і по цей час я пишу вірші.

Що мене надихає? Напевно, твори інших письменників, погода за вікном та, звичайно, атмосфера, у якій я знаходжуся. Також варто додати, що саме літературний гурток, який проходить у нашій шкільній бібліотеці, став натхненним місцем для мене та багатьох юних поетів нашої школи.

Звичайно, як не згадати мою улюблену рівненську поетесу  Валентину Люліч? Побувавши на презентації її книги, я зрозуміла, що хочу писати та видати свою збірочку з віршами. Однією з найцікавіших, на мою думку, поезій у Валентини Люліч є “Людина починається з любові”. Досить чуттєвий вірш, який хочеться слухати й декламувати, особливо такі рядки:

Даруй любов, хоча й роки солоні,

Бездонні простягаючи долоні,

У посмішці, у дотиках, у мові…

Людина починається з любові.

Писати поезію – це моє творче самовираження, яке гріє зсередини, додає натхнення в житті, допомагає зростати як особистості. Рецепт для творчості простий: шукати щастя та любов у собі, у людях, у повсякденні.

Христина РОМАНОВСЬКА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

 

Фото з Вікіпедії

переглядів: 216

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *