Сучасність: система проти прогресу. Частина друга

12.11.2019

Сучасність: система проти прогресу. Частина друга

У минулій статті ми говорили про те, що в нашому світі на перший план починає виходити креативність і емпатія, а не здатність жити/працювати за шаблоном. Але чи привчають нас до цього, чи не опинимося ми в незручній ситуації через декілька років, коли отримаємо свій диплом?

“Він нікому зараз не потрібен. Всі шукають досвід роботи” – Тетяна, педагог, 35 років.

І справді – часто як в колі друзів, так і старших людей чую про те, що освіта зараз нікому не потрібна, ЗНО складати складно. І ось чому.

Більшість шкіл не дають своїм учням завдань на логіку.

В сучасній шкільній системі (читайте: в голові батьків) творчі задатки дитини визначаються, як неважливі.

Лише половина батьків читає своїй дитині кожного дня. 23 відсотка читають 2-3 рази на тиждень.

Тим часом як в Європі учитель – одна найпрестижніших і найскладніших професій, в Україні залишаються радянські методички. Навіть сучасне навчання онлайн умудрились зробити шаблоном і відбувальщиною!

Розумієте масштаб проблеми?

«Послали на конкурс. Який? Не знаю. Сказали – «там тобі все пояснять». Якщо відмовлюся – завуч образиться…» – Галина, учениця 11 класу, 16 років.

«Захоплююся історією, був щасливий потрапити на історичний факультет. А от з викладачкою історії не таланить: коли щось запитаєш чи уточниш – відповідає, що «не за програмою» і продовжує вести урок» – Олег, 20 років, студент.

«Зараз не займаються питаннями освіти. Вчитися на педагогічний ідуть тільки ті, що ледь подолали поріг. Для успішних – зарплата не та» – Павло, вчитель, 32 роки

«Конкурси і діяльність «не за програмою» рідко оновлюються. Може, звісно, комусь це цікаво, а от для більшості – просто жах. Тільки з поваги до вчителя і галочки в характеристиці береш той проект і сподіваєшся на телефон в кишені» – Інна, учениця, 15 років.

Не зацікавлюють учнів. Не зацікавлюють вчителів. Як тут розвивати креативність?

Робочих рук не вистачає – часто один вчитель викладає декілька предметів у всієї (!) школи і йому треба у кожного перевірити домашню, класну і контрольну.

Тут вже або дитина сама за себе візьметься, або подружиться з вчителем і батьками. Та згадайте себе у віці від шести до 17 років. Дуже відповідальні? Розумні? Завжди слухали батьків? Отож.

Любіть своїх дітей, прислухайтесь і допомагайте, радьте, проте давайте свободу…. Складно знайти золоту середину, тож хай вам допоможуть спеціалісти, дитячі психологи, власна дитина і ваше чуття.

Яна ХОМЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Донецька область

переглядів: 32

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *