Стосунки між підлітками і батьками: помилки й поради

25.03.2020

Стосунки між підлітками і батьками: помилки й поради

Багато людей вірять у стереотип, що з підлітками дуже важко. Дорослі настільки до цього звикли, що всі конфлікти, проблеми зі своїми дітьми вони виправдовують тим, що «це просто підлітки», «підростаючий організм», «гормони». Так, не можна заперечувати те, що інколи діти-підлітки більш агресивні, більш запальні (хоча інколи навпаки – дуже спокійні). Проте це не означає, що всі сварки саме через це.

Дорослі часто поводять себе з підлітками, як з маленькими дітьми, й це призводить до великої кількості проблем у майбутньому. Думку батьків ми чули неодноразово, а що до самих підлітків?

ПОМИЛКИ

  1. Бажання все контролювати.

Батьки, будь ласка, зупиніться. Ваше бажання про все знати й всім керувати тільки ще більше віддаляє дитину від вас. Чим більше ви все намагаєтесь контролювати, тим менше вам будуть розповідати. Дайте дітям трохи свободи, адже ваше бажання нічого хорошого не дасть. Жодні батьки у світі не знають усе про свою дитину й це факт. Незважаючи на те, що це ваша дитина, вона все ж таки не ваша власність, а людина, яка має право хоч на якусь конфіденційність, і це нормально.

  1. Перевірка телефону (соцмереж).

Дуже часто дорослі хочуть знати все. Читають діалоги з друзями, «прочесують» увесь телефон підлітка. Навіть коли реально немає що приховувати, це все одно дуже сильно задіває. Ніби хтось заліз у твій маленький світ, який ти хотів залишити тільки для себе. Зрозумійте, що ні одна дитина на планеті не розповідає геть усе батькам. Просто є поняття «власного простору», й кожна людина повинна його мати для моральної (психологічної) повноцінності. Якщо хочете дізнатися щось, краще просто поговоріть.

  1. Постійний осуд.

При розмові чи коли вам підліток щось розповідає, вимкніть осуд. Навіть якщо вже хочеться насварити дитину, накричати, то не робіть так. Психологія і дітей, і підлітків, і дорослих влаштована так, що з дитинства нас привчають мислити й жити шаблонно й коли ми щось розповідаємо комусь, а наші дії засуджують, то ми зовсім перестаємо щось розповідати або брешемо, бо знову ж таки не хочемо, аби був осуд. Залежність від чужої думки – проблема частіше дорослих: що скажуть родичі, що скажуть друзі, що скажуть сусіди й загалом хто що подумає про нас. Таке мислення в більшої кількості батьків, проте вони самі це не визнають і переконують себе та інший, що це неправда.

  1. «Коли я був/була підлітком…»

Забудьте про цю фразу. Так, у вас було інше життя, інше виховання. Але воно БУЛО,  і його вже немає. Не буде так, як тоді більше ніколи й з цим треба змиритися. Не намагайтесь «зробити» дитину своїм другим «я». І коли ви думаєте, чому «я робив(-ла) так, а він/вона робить по-іншому», «я поводив(-ла) себе з батьками, друзями так, а він/вона не так», то це, можливо, проблема не в дитині, а у ваших думках. У нинішнього покоління інший образ мислення, інше ставлення до оточуючого (він ширший, у ньому менше осуду) й це НЕ погано. Усе змінюється й треба звикати, жити тим, що є зараз, розуміти це, а не прирівнювати все навколо до того, що було тоді.

ПОРАДИ

Тут не будуть десятки й тисячі порад, що слід робити, адже, насправді, ситуації бувають ну дуже різними. Але те, що точно ніколи не завадить, так це РОЗМОВИ. Велика кількість підлітків не довіряє своїм батькам і це не просто так. Ви повинні бути ніби одного віку, але при цьому не порівнюючи, як саме ви вели себе в такому віці. Осуд, постійні сварки ні з чого – тому дитина вам не довіряє. Ви повинні вміти ставити себе на місце дитини й бути друзями. Але тут є важливий момент: ви повинні бути другом для дитини й дитина для вас, інакше нічого не вийде.

Так, підлітки бувають різними, проте не всі вони невиховані чи не поважають старших. Вони просто інші й все. Розмови, теми чи дії, які були недоступні для вас чи які вважалися ганебними для вас, можуть бути абсолютно нормальними для нас. Зараз люди й світ більш відкриті.

Зрозуміло, що повністю дозволяти все й зовсім не контролювати дитину не буде ніхто, проте є міра для контролю й заборон, про це не треба забувати. Треба бути готовим, що зараз все не так, як тоді й потрібно зовсім забути про таке поняття, як порівняння. Хороші відносини будуються на довірі. Якщо у ваших відносинах є довіра, то ви не будете перевіряти геть усе, а ваша дитина буде розповідати вам усе сама.

Олександра ФИСЮК,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Одеська область

переглядів: 40

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *