“Пані тато”: чи варто вживати фемінітиви й чому

11.11.2020

“Пані тато”: чи варто вживати фемінітиви й чому

«Сьогодні зі школи першокласника забирала тато»; «Громадянин Кривицька отримала водійські права»; «Мого однокласника звуть Діана». Погодьтесь, звучить дивно. Проте саме такі найменування чують більшість жінок України, коли йдеться про їхню професію чи рід занять. Пані президент, пані викладач, пані міністр… Суперечки навколо вживання фемінітивів в Україні точаться не перший рік. Одні вважають, що вони «коверкають» мову, інші — що наближають наше суспільство до майбутнього. Висловлю власну думку.

Противники часто критикують фемінітиви за «спотворення» мови, проте самі не поспішають повністю виключати їх зі свого лексикону. Під «удар» здебільшого потрапляють нові слова. І це не дивно. Те, що вони називають «спотворенням», насправді є незвичністю сприйняття на слух нової форми традиційного слова. Це нормальна реакція нашого мозку на будь-які неологізми, не тільки фемінітиви. До того ж, варто зазначити, що нововведення, як і запозичення, не лише не спотворюють мову, а й є основою її збагачення. Якби їх не було, цілком ймовірно, що ми б досі говорили, як у Київській Русі. Або просто б перейшли на більш гнучку іноземну мову.

Утворення фемінітивів — природний та логічний процес. Його розвиток пов’язаний із появою жінок у тій чи іншій сфері. Наприклад, ще на початку XIX століття зовсім незвичними були  «художниця» чи «поетесса». А в XVIII подив був би найлегшою реакцією на слово «громадянка», почуте із ваших уст.

Також, феменітиви — це ще один крок до рівності статей. Вживання цих слів у ЗМІ чи просто у повсякденному житті демонструє чітку позицію автора. Воно вказує на присутність жінок у цій галузі та підкреслює, що не існує професій, закріплених за тією чи іншою статтю. Це наближає нас до часу, коли кожен вибиратиме професію, яка йому до смаку. А при прийомі на роботу звертатимуть увагу на здібності та уміння, а не статеву приналежність.

Феменітиви — це легко. Українська мова на відміну від багатьох мов світу має значний потенціал для утворення цих слів. По-перше, у ній є чітке позначення роду. По-друге, вона багата на суфікси, пов’язані із жіночою статтю. Отож для того, щоб утворити феменітив не потрібно нічого придумувати. Можна просто додати до існуючого слова найбільш підходящий за милозвучністю суфікс.

До того ж не варто забувати й про те, що фемінітиви – це просто зручно. Адже часто, читаючи статтю, не завжди розумієш, якої статі об’єкт обговорення чи співрозмовник. Особливо, коли ім’я сховане за ініціалом, а прізвище — середнього роду.

Звичайно, вживати чи не вживати фемінітиви — вибір кожного й не усі слова дозволяють утворювати жіночу форму. Але, роблячи цей вибір, варто пам’ятати про значну кількість переваг таких слів. Це і зручність у вживанні, і повага до представниць жіночої статі, і легкість утворення, і збагачення лексичного запасу нашої мови. Що ж до мінусів, то в більшості вони зумовлені лише тим, що такі найменування ми чуємо не часто. Проте й тут далеко не факт, що слово, яке ріже вухо вам, так само сприйматиметься вашими дітьми чи онуками.

Роман МАРЧУК,

випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Луцьк

Джерело фото: https://uainfo.org/blognews/1560516914-deyaki-feminitivi-pochali-vikoristovuvati-duzhe-po-komsomolski-.html

 

переглядів: 164

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *