Моє рідне місто – Кам’янець–Подільський

11.05.2015

Моє рідне місто – Кам’янець–Подільський

Це одне з найкрасивіших і найстаровинніших міст України. Природа і людина створили тут справжнє кам’яне диво, зразок гармонії ландшафту й архітектури. Сучасний Кам’янець – Подільський – це туристичний, освітній, промисловий та історичний центр Поділля.
Ще з давніх часів Кам’янець, який розвивався як ремісничий, торговельний центр Поділля, привертав увагу людей з інших земель. Так триває і до наших днів. Тут створено Національний історико – архітектурний заповідник, археологічний музей, каринну галерею.

Історія нашого міста – це історія багатьох народів, що жили й творили свою долю в місті, будували мури фортеці, зводили свої храми, святині, створювали унікальне обличчя Кам’янця. До речі, територія нашого краю почала заселятися ще в період кам’яного віку. Про це свідчать численні археологічні знахідки. А корінним та найдавнішим населенням Кам’янця – Подільського було й залишається українське. Звісно, воно мало свої православні храми. Це Покровська, Іоано – Предтеченська, Троїцька, Петропавлівська церкви. Цікаво, що Троїцька церква – один із найстаровинніших храмів Поділля, який, можливо, було зведено ще за часів князів Коріатовичів. Славу міста – фортеці Кам’янець здобув не тільки завдяки своєму замку, а й в результаті унікальної системи укріплень, збудованої польськими інженерами на початку ХVІ століття в каньйоні річки Смотрич. З червня 1919 року по листопад 1920 року місто було столицею УНР.

Звісно, Кам’янець приваблює не лише багатою історією. Місто над Смотричем має свої архітектурні, природні цікавинки. Звичайно, найвідоміша і найстаровинніша споруда Кам’янця – Подільського – це Стара фортеця. Кам’янець, можливо, єдине місто на планеті, де міст всановлено не впоперек, а вздовж річки. Це Замковий ( Турецький ) міст. До речі, він найстаріший в Україні, а міст « Лань, що біжить » – найвищий . Висота цієї споруди 70 метрів. Однією з визначних пам’яток нашого міста вважають надмогильну скульптуру Лаури Пшездецької. Створив її відомий скульптор Віктор Бродський. Лаура була дочкою великих подільських землевласників, магнатів Пшездецьких. Точна причина смерті дівчини загадкова. Пам’ятник має характер драматичної та зворушливої сімейної сцени. Доля скульптури склалася цікаво. Її з великими труднощами перевезли з Італії ( де й був створений пам’ятник ) до Чорного Острова. Потім її знайшли пошкодженою у фамільному склепі. Збереглася вона лише тому, що в 1938 році її перевезли під охорону музею і встановили у приміщенні кафедрального костелу святих Петра і Павла.

Неглибокий Смотрич робить петлю навколо скелястого масиву, на якому розташоване Старе місто. Коли стати над урвищем каньйону, яким повільно несе свої води Смотрич, місто видно наче з висоти пташиного польоту. Це вдало підкреслює український письменник А.Свидницький: « Кам’янець, якщо дивитися на нього здалеку, розташований у долині, якщо ж прийдеться їхати, то на горі, ще й на якій горі! Дивишся зверху – голова закрутиться, глянеш знизу – шапка злетить ». Смотрицький каньйон – це унікальне утворення, яке виникло під впливом природних сил. Каньйон показує, наскільки потужнішою може бути природа в порівнянні з людиною.

У небі Кам’янця відбуваються етапи чемпіонату України з повітроплавання, фестиваль «Повітряне братство». Пілоти повітряних куль полюбили Кам’янець, де вони мають можливість здійснювати складний маневр – пролітати під мостом « Лань, що біжить ». У місті проводять театралізовані фестивалі: « Козацькі забави », « Терра – героїка », що мають великий вплив на духовне життя міста, роблять його відомим за межами України та приваблюють тисячі туристів. Безперечно, Кам’янець-Подільський – дуже гарне місто, але мені ( і, напевно, не тільки мені ) хотілося б, щоб воно було ще кращим.

Для того, щоб Кам’янець став кращим, ніж є, потрібен вклад усіх мешканців міста в збереження історичних цінностей, покращення умов життя, відпочинку. У першу чергу необхідно звернути увагу на створення такого природного середовища, в якому не забруднювалися б води Смотрича, Дністра, малих річок нашого району. Там, де можливо, потрібно створювати парки, які є чудовою зоною для відпочинку, водночас зелені насадження спроможні очищати повітря від шкідливих викидів у атмосферу. Кам’янець-Подільський – це сучасне промислове місто, в якому проживає більше 100 000 людей. Воно давно потребує покращення доріг і транспортного обслуговування. У минулому столітті в розвиток Кам’янця як міста внесли вклад такі відомі люди : лікарі В.І.Даль, Е.Ф.Фаренгольц, митці В.К.Розвадовський, М.Д.Леонтович, письменники М.Бажан, М.Грінченко, М.Годованець, історик Й.Лерер та багато інших. Свого часу в нашому місті побували відомі люди : Т.Шевченко, Н.Забіла, Остап Вишня. Мені хотілося б, щоб пам’ять про цих людей була вічно живою. Можна було б створити музей. Особисто мені прикро, що деякі храми зникли назавжди. Це Казанський кафедральний собор, Свято-Троїцька соборна церква. Хотілося б відновити ці святині, що були неоціненними пам’ятниками історичної архітектури. Також необхідні зміни, на мою думку, у культурному житті міста. Раніше в Кам’янці працювали три великі кінотеатри – «Дружба», ім.Войкова та «Юність». Зараз наше місто має лише один кінотеатр – «Юність». Було б добре, якби робота всіх кінотеатрів була відновлена та розширена. Потребують покращення також умови в лікарнях міста. А ще хочеться, щоб звідусіль лунала прекрасна, чиста українська мова.

Кам’янець – місто старе й водночас юне : третину його населення становить молодь. І саме від молоді залежить те, яким місто буде в майбутньому. Ми повинні керуватися словами Себастьяна Фабіяна Кльоновича, який жив і творив у ХVI столітті :
Люди не зводили тебе – вгору піднявся ти сам,
Не людський геній тебе поставив, а сили природи,
Не породив тебе хист – власну ти твердь сотворив…

Ці слова сказано про наше місто, перлину Поділля. Пам’ятаймо їх !
Наталія ДРАГАНОВА

переглядів: 4 108

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *