Людство — загроза для планети Земля

12.08.2020

Земля – єдина планета, на якій відоме життя. Наша домівка існує приблизно 4,5 млрд років, 2,8 млн років з яких тут проживає людство.  Дивно, що планета, поверхня якої на 70%  заповнена водою, називається “Земля”, а не “Вода”. З давніх-давен людина вчилася взаємодіяти з природою, приймати її дари у вигляді їстівних рослин, дощу, тепла, матеріалів для виготовлення знарядь праці.

Ішов час, населення зростало, потреби його відповідно теж. Людина уявила, що природа є коморою, з якої можна черпати ресурси без всякої міри та обліку й заявила про панування над нею. Та більшість природних ресурсів є вичерпними, бо вони  утворюються протягом багатьох мільйонів років. Ви запитаєте, чому ж так мало  людей використовують невичерпні, відновлювані природні ресурси. Відповідь проста: тому що це дуже дорого й набагато складніше.

Проблеми полягають не тільки у нестачі ресурсів, а й у забрудненні навколишнього середовища, що набуло глобального характеру. Внаслідок науково-технічного прогресу  в ХХ ст. Земля ще більше наблизилася до екологічної катастрофи. Щодня мільйони різноманітних заводів забруднюють атмосферу своїми викидами, велика кількість шкідливих речовин в атмосферу надходить з вихлопними газами автомобілів. Внаслідок скидання у водойми рідких, твердих і газоподібних речовин виникає забруднення гідросфери. У свою чергу це робить воду цих водойм небезпечною для використання, наносячи збиток народному господарству, здоров’ю і безпеці населення.

Щороку у світовий океан потрапляє 8 млн тон пластика! Це завдає величезної шкоди океанічній флорі і фауні, загрожуючи існуванню багатьох видів. Від такої кількості сміття на поверхні води утворюються цілі острови! І доки у Швеції не залишилося сміття, інші країни його навіть не переробляють, а скидають все на одну купу.

Екологічна драма розгорнулася на наших очах. Зараз усім слід задуматися про те, як жити у балансі з природою, бо весь наш добробут залежить від Землі. У своїх відносинах з природою людина повинна керуватися не тільки економічними, а й моральними критеріями. М. Лайтман вважає, що: «Найбільша помилка — у тому, що людина думає, начебто вона розуміє, що треба робити в житті і в природі. Раз за разом ми приймаємо довільні рішення, замість того щоб учитися у природи, — а в результаті раз за разом руйнуємо себе і своє оточення». Тому саме від нас залежить, яку природу ми передамо у спадок своїм нащадкам.

Анастасія КАЛІБЕРДА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Дніпро

переглядів: 125

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *