Кінець. Ні, це лише початок…

26.03.2020

Кінець. Ні, це лише початок…

Китай – 3 265 померлих, Італія – 4 825, США – 340, Україна – 5.13 048 смертей – всього у світі, інфіковані – 307 277 людей. Це лише офіційна статистика. Майже 6 мільйонів гектарів лісів знищено, загинуло близько 1, 25 мільярдів тварин. Війна на сході  України, інтервенція Росії в Сирію, конфлікт між США та Іраном, загибель українського авіалайнера в Ірані…Так розпочинається фільм жахів. Погодьтеся? Але ж ні. Зачекайте! Все це – сьогодення, XXI століття.

Війна… 5 літер. 1 слово. А сліз. А крові, смертей. Скільки? Скільки життів уже ніколи не повернути? Говорять, що війни – споконвічне закономірне явище. Бувають ситуації, коли виникає конфлікт інтересів. Серйозно? А інтереси простого люду враховують? Коли ж ми – усі нації без винятку – усвідомимо, що війна – не іграшка? А трагедія, ” чорна пляма” в історії країни. Коли країни перестануть розширювати межі свого впливу, а почнуть цінувати те, що мають? Риторичне запитання…

Жовтень 2019 року… Австралію охопили масштабні пожежі. Вогонь знищив близько 1000 будинків, 6 мільйонів гектарів лісів, близько 1, 25 мільярдів тварин. Науковці довели, що пожежі є прикладом глобальних кліматичних змін. Думаєте, це все? Природа приготувала ще не одну помсту. Буревії, урагани, землетруси, блискавки, смерчі, гради, повені, виверження вулканів, посухи. Словом, апокаліпсис ” стукає у двері”. Безглуздий збіг обставин?

2020рік… Світ сколихнула жахлива подія, охрещена в березні цього ж року пандемією. Пандемія – епідемія, що  знаменується поширенням інфекції на багато країн світу. Характеризується відсутністю в людей імунітету, вакцини та лікування. Так, це Covid-19, у народі названий коронавірусом. Той, що нещадно забирає життя тисячам. Той, що не вибирає за критеріями: віком, статтю, кольором шкіри, політичними чи релігійними вподобаннями… Просто вбиває. Люто. Грізно. Безжалісно. Той, який вражає не організм, а, насамперед, душу. Гадаєте, випадковість?

Всі ці катастрофи всесвітнього значення промовляють саме до тебе. До кожного з нас. Війна хоче показати, як важливе блакитне небо. Сміх. Тиша. Спокій. Як може не вистачати таких звичайних речей. Витівки природи вкотре доводять, що ми не цінуємо її взагалі. Лише експлуатуємо у власних цілях  і все. Пандемія коронавірусу стала останньою краплею… Останнім закликом… Найбільш дієвим, напевно. Входячи у другий тиждень карантину, ми всі як ніколи відчуваємо брак  прогулянок на свіжому повітрі, розмов просто неба, обіймів, рукостискань. Якою недосяжною нам здається зустріч з друзями у парку!

Чесно кажучи, всі лиха увійдуть в історію як пережиті тимчасові події та незручності. Однозначно, вони залишать свій слід, але все ж минуться. А чи буде та історія, те майбутнє, якщо ми не схаменемося? Кінець. Ні, це лише початок…

Христина ТРИМБАШЕВСЬКА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ «Острозька академія»,

Вінницька область

переглядів: 42

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *