Діти не хочуть до школи. Чому?

14.10.2020

Діти не хочуть до школи. Чому?

У наш час батьки все частіше помічають, що діти не мають бажання йти в школу та й взгалі вчитись. На питання “Чому?” ми отримуємо низку відповідей, і деякі  б я хотіла пояснити.

Дуже багато домашнього завдання! В Америці взагалі його не задають!

Це одна з найпопулярніших відповідей. Я б одразу хотіла доповнити, що  з домашнього завдання в США можуть дати почитати літературу, підготуватись до іспиту чи  створити реферат. Наші діти теж такого хочуть, адже приходячи додому нам потрібно ще годину – третю робити домашнє завдання. Але ж ми діти! Ми хочемо гуляти з друзями, проводити вільний час за хобі, а не сидіти годинами за математикою з двадцятьма задачами на наступний день. У нашій країни в принципі можливо це запровадити, та для цього потрібно збільшити тривалість уроків (аби потрібний матеріал пройти на уроці) та підготувати школярів до такого режиму.

Учителі говорять що усі ми бездарі і будемо лише підмітати подвір’я!

З некомпетентністю вчителів зустрічались усі, чи не так? Усіх нас називали/називають дурнями, ми ні на що не здатні  і будемо мити асфальт ( власний приклад). Це справді жахливо, тому що після таких слів часто у дитини опускаються руки і ти вже не хочеш навчатись. Не хочеш йти до своєї мети. Або одна з моїх “улюблених” фраз у класі п’ятому: “Ви вже повинні вчити все, адже на вас чекає ЗНО в 11 класі! Ви  маєте здати його на відмінно!” або “Ти вже вирішила на кого підеш вчитись?” Людоньки! Які думки про ЗНО в п’ятому класі? Я в десятому класі не знаю що буду їсти завтра на сніданок, а мені щодо професії говорять! Зрозумійте, зараз багато хто з дітей та підлітків губиться у собі, не знає, хто він такий. Навіть якщо дитина більш-менш розуміє ким хоче бути, з її вибором не завжди погоджуються.

“У наш час діти так не поводились” та інше про колишні часи

Більшу частину вчителів становлять люди поважного віку. Вони досить мудрі але часто трапляється, що саме через цю “мудрість” та поважність не бажають прислухатись до думки учнів, якою правдивою би вона не була. Простий приклад: користування комп’ютером. Люди поважного віку найчастіше ігнорують його існування або просто лінуються навчитись ним користуватись.  Вони елементарно не просять допомоги у учнів (багато хто з учнів уже в такому віці комп’ютерний геній) через свою пихатість. Або вказують як нам жити. Часи міняються, міняється менталітет та цінності. Намагайтесь йти в ногу з часом, а не жити минулим і бідкатись які діти погані.

Я не хочу носити цю форму! Вона незручна та бридка на вигляд!

Хоч шкільну форму і відмінили, багато шкіл залишили доволі вимогливий дрес-код, особливо в гімназіях та ліцеях. Я погоджуюсь, що потрібна дисципліна у формі, але не настільки суворо. Адже іноді хочеться одягти той улюблений різнокольоровий светр, але боїшся. Боїшся що в школі на тебе накричать, відправлять додому та ще й батькам подзвонять. Невже форма має ТАКЕ значення? Чому ми повинні закопувати свою індивідуальність під брюками та блузами? Чи не можна хоч іноді одягати те, чого бажає душа? Хоча б іноді?

Катерина БАБІЙ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Вінниця

Джерело фото: https://uzhgorod.net.ua/news/131089

переглядів: 280

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *