Чому я пишаюсь своїм татом

16.05.2012

Чому я пишаюсь своїм татом

У кожної людини своя доля, мета, досвід і життєва правда. Але, мабуть, всі мають одну спільну рису — хочуть залишити свій слід на землі. Як правило, такі люди є цікавими особистостями і часто є прикладом для наслідування… Cаме таким прикладом для мене є мій тато, Олександр Петрович Краплич.
Народився він у Дубні в 1972 році. Навчався у обліково-кредитному технікумі, три роки служив у танкових військах. А у 1994-му розпочав власну справу як приватний підприємець, адже у нього з’явилась я – його донечка, і він відповідально поставився до створення максимального добробуту в нашій сім’ї. Але я хочу оцінити його, як звичайну людину, а не члена сім’ї.

Перед нами постає сформована особистість, ерудована, до того ж активний громадський діяч. Ось уже більше року він є депутатом районної ради. Його підтримало багато людей, і це вже свідчить про те, що вони вірять йому, і хочуть змін на краще для свого села. Я також впевнена в його можливостях, тому що він чесна, чуйна, відповідальна людина, яка думає не лише за себе, а і за оточуючих. Коли він береться за якусь справу — завжди успішно доводить до кінця, це ще раз доводить, що він має сильний характер та силу волі.

Будучи маленьким хлопчиком, він також старався бути схожим на свого батька, який мав сильний характер, був вольовою людиною, але разом з тим добре серце. Завжди вчив сина бути добропорядним, чесним і допомагати людям. Малий Сашко вчився на відмінно, мав багато похвальних грамот за успіхи в навчанні, та подяк батькам за гарне виховання. На той час сім’я не мала змоги купувати синові дорогі речі. Тому він поставив перед собою ціль здобути гарну освіту, яка дасть змогу працювати і належним чином забезпечувати свою сім’ю. Син простого водія і медсестри в наш важкий час зміг самостійно відкрити крамницю, побудувати заклад для відпочинку, сауну та готель. Цей факт викликає захоплення та не абияку повагу зі сторони односельчан і людей, які приїзджають до нас на відпочинок.

Тато завжди каже: “Хочеш жити краще — працюй, не лінуйся, не бійся ризикувати, іди впевнено до поставлених цілей!”. Це дійсно його життєве кредо. Я також хочу жити за такими життєвими принципами.

Люди кажуть, що з Олександром Петровичом дуже легко спілкуватись. Він є досить ерудованою людиною у різних галузях. Напевно, саме тому, є цікавим співрозмовником. Може порадити як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації. Багатьом людям своїми порадами та фінансовою підтримкою допоміг розпочати свою власну підприємницьку діяльність.

Що до мене, то я вже звикла, що в мене такий тато. І, можливо, не завжди приділяю увагу його черговим успіхам, а треба було б. Таким людям просто необхідно відчувати підтримку, бо тоді їм хочеться робити все більше і більше. Відчуття потрібності досить важливе, для кожного з нас.

Я зі свого боку намагаюсь підтримувати тата у всіх його починаннях. Йому потрібно зовсім не багато — підтримка та розуміння. Я хотіла б, щоб і мене колись так підтримували, тоді мені ніякі труднощі не страшні.

Погляньте навколо. Чи не цікавий цей світ? Куди не глянь можна знайти щось цікаве: природа, люди, побут… Про все можна сказати досить багато, але з часом все змінюється. Проте, де б ви не були, з вами постійно будуть ваші рідні — надійний тил. Придивіться до них, можливо їм не вистачає вашої підтримки, або просто, віри . Коли знаходишся в оточенні гарних друзів, відчуваєш їхню підтримку, і маєш з ким порадитись у скрутну хвилину, тоді життя стає цікавим, насиченим.

Анна КРАПЛИЧ

переглядів: 1 901

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *