Чи є сенс ходити до школи?

21.11.2019

І ні, це не пише розлючений учень 8 чи 9 класу, який отримав двійку, бо Марія Іванівна «просто була не в гуморі сьогодні». Ні, ні… Це пишуть ті, кому набридло мовчати, спостерігаючи за деградацією, будучи в цьому гнітючому середовищі щодня.

Поговоримо про мистецтво. Про драму. Пєса «Як навчити ведмедя співати, синицю плавати і вовка літати». До чого тут біологія, здавалось би. Але! Сенс є. Цей витвір драматургії=сучасній картині освіти в Україні.

Освіта – «престиж», «без неї ніяк».

Вчителі – «приклад для наслідування», «наставники».

Оцінка – «показник розуму».

Чи досі це так?

Всі впізнають зараз слова своїх вчителів. Або ж згадають якусь власну шкільну історію. Я в цьому впевнена на всі 101%. Перевіримо?

1.«А голову ти вдома не забув?», «Всі підуть стрибати з даху і ти підеш?», «Скажи в голос, і всі посміємось»

Давайте почнемо будувати хорошу освіту без цих глузливих висловів. Вони, ніби передаються від одного вчителя до іншого у спадок, як сімейна реліквія. Чи не так?

2. «Маленький конспект, тому сьогодні лише 10 балів»

Це історія про мене і урок якогось там предмету.

У мене був змістовний конспект на 2 сторінки, але «це було замало». Кількість=якість? Така логіка? Вчителька навіть не прочитала його, просто прогортала сторінки, рахуючи їхню кількість. Я могла написати конспект на 4, та хоч 10 сторінок, переписуючи один і той самий абзац по 200 разів. Але був би в цьому сенс? Тоді про яке бажання до навчання можна говорити?

3.ЗНО.Ох, ці страшні 3 букви.

Скільки страху вони викликають в учнів. Чому цей, здавалося, звичайний іспит перетворився у якийсь культ? Хтось починає готуватися ще з 5 класу, перечитуючи усі конспекти, повторюючи відміни іменника з української мови, закони Ньютона з фізики і координати нульового меридіану з географії. А інші тим часом вигадують стратегію і план під назвою «Як списати на ЗНО?». А є й такі, хто дізнається про дати проведення ЗНО за тиждень і ,на диво, зовсім не хвилюються. Що я можу сказати про них? Щасливі люди…

4. Некваліфіковані вчителі.

Зараз буде гірка і зовсім неприємна правда. Але вона має тут бути. Її мають почути.

Щодня я і не лише я(на жаль), спостерігаємо за цим.

«Не хочу сьогодні проводити урок у цьому 9-Б, тому ввімкну їм на цілий урок якесь відео на цю тему, а потім дам їм самостійну».

Урок англійської мови:

-Вибачте, а як перекладається ось це слово?

-Я не знаю, подивись у Google Перекладачі.

Через 10 хвилин:

-Я не задоволена вашими результатами, ви не знаєте переклад елементарних слів!

Висновки робіть самі.

5. Стереотипи from СРСР

Вони живуть і «процвітають» всюди.

Ми переписуємо цілими уроками конспекти з книги, хоча можна ж це розібрати усно,почати живу дискусію. «Бо ж може прийти перевірка!»

Всі ми маємо одночасно знати всі хімічні елементи, формули з фізики, ідеально декламувати вірші та ще бігати, як олімпійські чемпіони. Якщо ти не відмінник-ти невдаха і нічого не досягнеш в житті. І тут виникає запитання. Чи був Стів Джобс відмінником в школі? А якщо згадати Ейнштейна? Вони були геніями у своїй сфері діяльності. Вони зосереджували всі свої сили на чомусь одному, на тому, що в них виходило, що їм подобалось і водночас могло бути корисним у майбутньому. Чи варто їм було бути відмінниками і «улюбленцями» вчителів? Що було б, якщо би вони витрачали свій час на вивчення усіх предметів?

6. «Репетитори». Чому вони виникли?

Не знаю, чи це слово лексично правильне, але у учнів 11 класів воно вже стало загальновживаним і промовляється частіше, ніж «сніданок», «відпочинок» і «вихідні».

Якби вчителі були б дійсно професіоналами, то чи потрібні б бути дітям 1627638 додаткових занять щодня?

Здається, що це стало просто вигідним для обох сторін. Вчителі «сильно не напружуються» на уроках, а репетитори доробляють їхню роботу. Просто бізнес і нічого особистого.

7. Чому немає НУШ для старшої школи?

НУШ- крута ідея, підтримую її на всі 100! Але… Виходить так, що ми створюємо всі умови(та навіть більше!), вдосконалюємо систему освіти ЛИШЕ для тих дітей, кому пощастило народитись у час, коли влада «почала серйозно братись за покращення умов навчання». Але вони забули про тих, кому не пощастило народитись в еру НУШ. Тому все, надії втрачені, до нас вже нікому немає діла, у них зявився новий предмет для експериментів…

8.Програма складена тими, хто ніколи раніше не викладав у школі

Іноді виникає запитання. Сучасна програма-це щось типу марафону під назвою «встигнути опрацювати якнайбільшу кількість інформації за один навчальний рік»? Україна хоче встановити новий рекорд?

10. Шкільні олімпіади як окремий вид мистецтва

Я вірила в це. Я вірила у їхні слова, думала, що там усі рівні і усе чесно. Але… Коли побачила на власні очі ось цю люту несправедливість… Бажання зникло за секунду, а віра у нашу справедливу і «некорупційну» освіту ще швидше, хоча, куди вже й швидше…

9.Але ж школа-це не лише про навчання, це про життя

Ми вчимо не лише таблицю множення, карту світу чи формули з фізики. Не можна забувати про перше «серйозне» кохання, про ці листування на маленьких папірцях, ці погляди…. А перші труднощі і проблеми? Як приховати від мами першу двійку? Або як встигнути виконати все домашнє завдання, а ще й на гурток і до друзів встигнути? Як це «списувати» у одного відмінника на перерві вправу? Ми стаємо наполегливими, цілеспрямованими та й самостійними, бо сам не подбаєш про себе-ніхто цього не зробить.

У школі у нас завжди зявляються нові знайомства, це факт. І саме в цей час ми дізнаємось, що таке щирість і взаємопідтримка у дружбі, а що таке підлість. Вона вчить нас жити у соціумі, налагоджувати стосунки з людьми, якими би вони не були, відчувати їх.

Тому школа впливає на наш характер неабияк, вона формує нас вже як особистість, а не просто як якогось Сашка з 3-А чи Б класу.

У мене таких історій ще купа, але потрібно ще з цими розібратись до кінця. У нас є над чим працювати. Наша майбутня освіта-це злагоджена робота усіх 4 сторін проблеми: влади, батьків, вчителів і дітей.

Влада має надавати усі потрібні ресурси й просто дослухатися до думок простого народу, бо хто ще скаже правду, як не він.

Батьки мають бути готовими плідно працювати зі своїми дітьми, бо школа не виховує, а направляє дітей на правильний життєвий шлях. Батьки, вчитель вам не ворог, він просто хоче допомогти.

Вчителі мають згадати, що їхня робота-це не сидіти й годинами заповняти журнал чи перевіряти зошити. В учня з вчителем має виникнути нерозривний контакт. Учні мають побачити у вас лідера і наставника. Треба зробити так, аби на запитання: «Хто твій кумир?», діти частіше відповідали, що це їх вчителі, а не голівудські зірки.

Ну і діти. Що ж ми маємо зробити? Ох, наша місія найважливіша. По-перше, учні мають згадати, що школа- це не вязниця. По-друге, ми маємо їх усіх підтримувати, показати, що для нас це дійсно важливо. Якщо вони побачать наш запал, нашу ініціативність, то повірте, що ми «отримаємо» хорошу освіту швидше, ніж уявляємо!

І памятайте.

Учні – це лише 20% нашого населення, але точно 100% нашого майбутнього! (Джерело фото – https://kiev24.ua/news/v-podolskom-rayone-rekonstruiruyut-spetsializirovannuyu-shkolu-114-13688).

Дар’я МАЛЬКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Ужгород

, , , переглядів: 1 262

Останні новини від OGO.ua


Кількість коментарів: 2
  1. Шановна, ви пишите: “Якби вчителі були б дійсно професіоналами…” Хочу зауважити, що непрофесійні вчителі у школах довго не затримуються, а ті, які залишилися, дійсно живуть своєю улюбленою справою, це по-перше, по-друге, якби ж то самі учні ХОТІЛИ навчитися, а не сиділи склавши руки, заважали на уроці вчилелю, а потім хапалися за голову й бігли до репетиторів, волаючи: “Ой ми бідні-нещасні, не навчили нас сякі-такі вителі!” А автору, замість того, щоб паплюжити освіту та роботу вчителя, слід не допускати у своїй роботі елементарних помилок. Яких саме? А ви, добродійко, перечитайте свій допис, може, й знайдете. Хоча… Коли вас вчили “непрофесійні” вчителі, то знайти самій (без сторонньої допомоги ) помилки те саме, що дістати зірку з неба.

  2. Робота вчителів справді особлива, неповторна. Погоджуюсь з Ксенією, зараз діти стали дуже наглими. Слухати нічого не хочуть, а потім ідуть до репетиторів, сплачуючи великі кошти. Все залежить від учня – якщо ЗАХОЧЕ вчитись, то БУДЕ вчитись. Я знаю купу таких дітей, які всього досягли своїми знаннями, і ніколи так не ображали свою школу. Можливо у вашій школі є такі проблеми, але я точно впевнена, що таке не у всіх. Так само погоджуюсь з Ксенією, із словами про вчителів. Непрофесіонали не можуть довго затриматись в школі. Людина має любити свою справу, і передати цей запал дітям.

Leave a Reply to Ксенія Відмінити

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *