Доброта – це те, що може почути глухий і побачити сліпий
Марк Твен
Я чую слово добро… Таке чисте і невимовно гарне. Я чую це слово, і мені хочеться жити, мені хочеться творити… Творити добро… Я стаю птахом , я лечу від серця до серця , я стукаю до кожного віконечка, щоб подарувати промінчик добра. Я стаю полем, щоб донести до кожної волошки тепло і доброту… Із кожним джерельцем, я стаю рікою , адже кожне джерельце – це краплинка добра.
Як же тяжко…
Як же тяжко розуміти, що ти – не Бог , і ти не можеш вселити до кожного добро. Від цього моє серце палає вогнем, душа розривається на дрібні ,скляні шматочки. Але як би ти не хотів кожна людина – це особистість. Одна здатна творити добро , а друга – ні. Мені завжди здавалось, що добро – це той крилатий птах , що прилітає в серце кожного. Воно ніби чародійка, творить такі вчинки, за які вдячна завжди. Добро – це те відчуття , яке допомагає дарувати радість , запалювати усмішку на обличчях. Люди, які несуть добро живуть повним життям .
Я – людина. І я здатна творити добрі вчинки , адже я знаю , що в житті в повертається бумерангом. І я стану не просто птахом , я стану білим голубом і сіятиму добро кожному в серце . Добро змінює людей , а це найголовніше.
Марія ГРИБ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Житомирська область