5 книг, які б я порекомендувала молодшому брату чи сестрі

23.06.2020

5 книг, які б я порекомендувала молодшому брату чи сестрі

На мою думку, дитинство – важливий період у житті кожної людини, якому слід приділити достатню кількість уваги та терпіння. Це саме той час, коли формується світогляд, звички, характер та смаки дитини, які допоможуть у подальшому визначити життєвий шлях, приймати правильні рішення, знаходити компроміси з людьми, або ж є другий варіант, коли батьки багато працюють або просто з тих чи інших причин не приділяють дитині уваги, то в майбутньому є припущення, що вона обере хибну життєву дорогу.

Тому, я вважаю, що саме з книг діти можуть самостійно черпати ті знання, які потрібно, пізнавати і відкривати світ, розрізняти добро і зло, надихатися. Читання книги – це дивне і приємне почуття. Коли перегортаємо сторінки, нас переповнюють різноманітні емоції, хочеться дізнаватися, поринати у світ подій, співпереживати разом із персонажами все більше і більше. Я думаю, що одне з найголовніших речей у книзі – це поведінка героя, його думки, дії, характер. Ми розрізняємо, що погано, а що добре. Це змушує подумати, як би ми вчинили в тій чи іншій ситуації. А це в свою чергу змінює нас на краще.

Ще коли я була маленькою, моя мама казала : «Любов до книги з дитинства продовжується все життя». Повинна зізнатися, що, як тільки пішла в школу і навчилася читати, читання стало моїм хобі. У хід йшли твори як українських письменників, а трішки згодом і зарубіжних геніїв. Понад усе любила читати рідним і хизуватися навичками ще тоді недосконалого читання та інтонації.

Зараз, у двадцять першому столітті, соціальні мережі та різна інформація в Інтернеті заполонили моє життя. Все частіше я беру в руки не справжню книгу із сторінками та ілюстраціями, а планшет уже із завантаженим твором. І я розумію всю шкідливість такого читання. Та все ж вдячна, що маю достатній багаж знань і в дитинстві правильно проводила свій вільний час.

Тому зараз я б хотіла порекомендувати молодшому поколінню добірку з п‘яти книг, які я неодноразово перечитувала у 7-12 років та зробити огляд. Ці твори різних жанрів і дуже прості для розуміння із перших сторінок.

Що ж, найперша книга, яку я прочитала в своєму житті, – це «Дивовижні пригоди в лісовій школі» В. Нестайка. Це повчальна історія про веселих, щирих друзів, які навчаються у лісовій музичній школі. Їх чекає безліч життєвих перешкод та неприємних ситуацій, але все-таки дружба допомагає їм долати труднощі. Дуже захоплююча книга, приносить багато позитивних емоцій.

Наступною цікавою книгою для мене була «Острів скарбів» шотландського письменника Р. Л. Стівенсона. Цей роман розповідає про пошук скарбів, які сховав пірат на острові. Для дітей це саме те, що потрібно, адже вони постійно перебувають у пошуках нового. В ідею твору автор заклав зображення світу зла, а перемогти його допоможуть сміливість, мужність, хоробрість. Також книга має багато яскравих ілюстрацій, що привертає увагу дітлахів.

Уже у 6 класі я захопилася читанням популярної дитячої книги українського письменника Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки, або химера лісового озера». Повість розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. У творі автор уславлює дружбу, наполегливість у прагненні подолати будь-які труднощі та засуджує хвалькуватість, хитрість, улесливість. Також розвиває творчу уяву школярів, логічне мислення, пам‘ять, увагу, прищеплює любов до природи та рідного краю.

Ще я б порекомендувала прочитати повість «Сліпий музикант» В. Короленка. Твір про те, як сліпонароджений хлопчик тягнувся до світла, до життя. Про те, як пригнічена особистим нещастям людина поборола  страждання, знайшла місце в житті і зуміла виховати в собі співчуття до себе. Я вважаю, дитині буде корисно почитати про духовне випробування особистості.

Останній твір, який би я додала в цю добірку, – це «Різдвяна пісня в прозі, або різдвяне оповідання з привидами» Ч. Діккенса. Темою книги є зображення моральної руйнації людини, яка нестримно прагнула збагачення та здатність людини на духовне переродження. Автор чітко розкрив проблематику і нагадав людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро ближнім своїм. Я впевнена, що кожен, хто прочитає цей твір, захоче стати кращим.

Я обрала саме ці книги тому, що найголовніше – це повчальний зміст. Коли книга є твоїм супутником з дитинства, то в дорослому житті набагато легше. У час, коли читання не є проблемою, коли є все для того, щоб народ розвивався, не можна втрачати такий шанс. Адже як писав великий український педагог В. Сухомлинський : «Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе».

Вікторія МИХАЙЛЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Житомирська область

переглядів: 43

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *