Поговоримо про мистецтво. Про драму. П’єса «Як навчити ведмедя співати, синицю плавати і вовка літати». До чого тут біологія, здавалось би. Але! Сенс є. Цей витвір драматургії=сучасній картині освіти в Україні.

Освіта – «престиж», «без неї ніяк».

Вчителі – «приклад для наслідування», «наставники».

Оцінка – «показник розуму».

Чи досі це так?

Всі впізнають зараз слова своїх вчителів. Або ж згадають якусь власну шкільну історію. Я в цьому впевнена на всі 101%. Перевіримо?

1.«А голову ти вдома не забув?», «Всі підуть стрибати з даху і ти підеш?», «Скажи в голос, і всі посміємось»

Давайте почнемо будувати хорошу освіту без цих глузливих висловів. Вони, ніби передаються від одного вчителя до іншого у спадок, як сімейна реліквія. Чи не так?

2. «Маленький конспект, тому сьогодні лише 10 балів»

Це історія про мене і урок якогось там предмету.

У мене був змістовний конспект на 2 сторінки, але «це було замало». Кількість=якість? Така логіка? Вчителька навіть не прочитала його, просто прогортала сторінки, рахуючи їхню кількість. Я могла написати конспект на 4, та хоч 10 сторінок, переписуючи один і той самий абзац по 200 разів. Але був би в цьому сенс? Тоді про яке бажання до навчання можна говорити?

3.ЗНО.Ох, ці страшні 3 букви.

Скільки страху вони викликають в учнів. Чому цей, здавалося, звичайний іспит перетворився у якийсь культ? Хтось починає готуватися ще з 5 класу, перечитуючи усі конспекти, повторюючи відміни іменника з української мови, закони Ньютона з фізики і координати нульового меридіану з географії. А інші тим часом вигадують стратегію і план під назвою «Як списати на ЗНО?». А є й такі, хто дізнається про дати проведення ЗНО за тиждень і ,на диво, зовсім не хвилюються. Що я можу сказати про них? Щасливі люди…

4. Некваліфіковані вчителі.

Зараз буде гірка і зовсім неприємна правда. Але вона має тут бути. Її мають почути.

Щодня я і не лише я(на жаль), спостерігаємо за цим.

«Не хочу сьогодні проводити урок у цьому 9-Б, тому ввімкну їм на цілий урок якесь відео на цю тему, а потім дам їм самостійну».

Урок англійської мови:

-Вибачте, а як перекладається ось це слово?

-Я не знаю, подивись у Google Перекладачі.

Через 10 хвилин:

-Я не задоволена вашими результатами, ви не знаєте переклад елементарних слів!

Висновки робіть самі.

5. Стереотипи from СРСР

Вони живуть і «процвітають» всюди.

Ми переписуємо цілими уроками конспекти з книги, хоча можна ж це розібрати усно,почати живу дискусію. «Бо ж може прийти перевірка!»

Всі ми маємо одночасно знати всі хімічні елементи, формули з фізики, ідеально декламувати вірші та ще бігати, як олімпійські чемпіони. Якщо ти не відмінник-ти невдаха і нічого не досягнеш в житті. І тут виникає запитання. Чи був Стів Джобс відмінником в школі? А якщо згадати Ейнштейна? Вони були геніями у своїй сфері діяльності. Вони зосереджували всі свої сили на чомусь одному, на тому, що в них виходило, що їм подобалось і водночас могло бути корисним у майбутньому. Чи варто їм було бути відмінниками і «улюбленцями» вчителів? Що було б, якщо би вони витрачали свій час на вивчення усіх предметів?

6. «Репетитори». Чому вони виникли?

Не знаю, чи це слово лексично правильне, але у учнів 11 класів воно вже стало загальновживаним і промовляється частіше, ніж «сніданок», «відпочинок» і «вихідні».

Якби вчителі були б дійсно професіоналами, то чи потрібні б бути дітям 1627638 додаткових занять щодня?

Здається, що це стало просто вигідним для обох сторін. Вчителі «сильно не напружуються» на уроках, а репетитори доробляють їхню роботу. Просто бізнес і нічого особистого.

7. Чому немає НУШ для старшої школи?

НУШ- крута ідея, підтримую її на всі 100! Але… Виходить так, що ми створюємо всі умови(та навіть більше!), вдосконалюємо систему освіти ЛИШЕ для тих дітей, кому пощастило народитись у час, коли влада «почала серйозно братись за покращення умов навчання». Але вони забули про тих, кому не пощастило народитись в еру НУШ. Тому все, надії втрачені, до нас вже нікому немає діла, у них з’явився новий предмет для експериментів…

8.Програма складена тими, хто ніколи раніше не викладав у школі

Іноді виникає запитання. Сучасна програма-це щось типу марафону під назвою «встигнути опрацювати якнайбільшу кількість інформації за один навчальний рік»? Україна хоче встановити новий рекорд?

10. Шкільні олімпіади як окремий вид мистецтва

Я вірила в це. Я вірила у їхні слова, думала, що там усі рівні і усе чесно. Але… Коли побачила на власні очі ось цю люту несправедливість… Бажання зникло за секунду, а віра у нашу справедливу і «некорупційну» освіту ще швидше, хоча, куди вже й швидше…

9.Але ж школа-це не лише про навчання, це про життя

Ми вчимо не лише таблицю множення, карту світу чи формули з фізики. Не можна забувати про перше «серйозне» кохання, про ці листування на маленьких папірцях, ці погляди…. А перші труднощі і проблеми? Як приховати від мами першу двійку? Або як встигнути виконати все домашнє завдання, а ще й на гурток і до друзів встигнути? Як це «списувати» у одного відмінника на перерві вправу? Ми стаємо наполегливими, цілеспрямованими та й самостійними, бо сам не подбаєш про себе-ніхто цього не зробить.

У школі у нас завжди з’являються нові знайомства, це факт. І саме в цей час ми дізнаємось, що таке щирість і взаємопідтримка у дружбі, а що таке підлість. Вона вчить нас жити у соціумі, налагоджувати стосунки з людьми, якими би вони не були, відчувати їх.

Тому школа впливає на наш характер неабияк, вона формує нас вже як особистість, а не просто як якогось Сашка з 3-А чи Б класу.

У мене таких історій ще купа, але потрібно ще з цими розібратись до кінця. У нас є над чим працювати. Наша майбутня освіта-це злагоджена робота усіх 4 сторін проблеми: влади, батьків, вчителів і дітей.

Влада має надавати усі потрібні ресурси й просто дослухатися до думок простого народу, бо хто ще скаже правду, як не він.

Батьки мають бути готовими плідно працювати зі своїми дітьми, бо школа не виховує, а направляє дітей на правильний життєвий шлях. Батьки, вчитель вам не ворог, він просто хоче допомогти.

Вчителі мають згадати, що їхня робота-це не сидіти й годинами заповняти журнал чи перевіряти зошити. В учня з вчителем має виникнути нерозривний контакт. Учні мають побачити у вас лідера і наставника. Треба зробити так, аби на запитання: «Хто твій кумир?», діти частіше відповідали, що це їх вчителі, а не голівудські зірки.

Ну і діти. Що ж ми маємо зробити? Ох, наша місія найважливіша. По-перше, учні мають згадати, що школа- це не в’язниця. По-друге, ми маємо їх усіх підтримувати, показати, що для нас це дійсно важливо. Якщо вони побачать наш запал, нашу ініціативність, то повірте, що ми «отримаємо» хорошу освіту швидше, ніж уявляємо!

І пам’ятайте.

Учні – це лише 20% нашого населення, але точно 100% нашого майбутнього! (Джерело фото – https://kiev24.ua/news/v-podolskom-rayone-rekonstruiruyut-spetsializirovannuyu-shkolu-114-13688).

Дар’я МАЛЬКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Ужгород

The post Чи є сенс ходити до школи? appeared first on Я - журналіст.

У 2018 році у нашій країні стартувала реформа «Нової української школи». Таким чином, вже 448 тисяч першачків почали навчатись за новою системою. На мою думку, це величезний прорив України в галузі освіти. Суть «Нової української школи» у застосуванні дітьми надбаних навичок в житті. Першачки навчаються граючи в розвиваючі ігри, пізнають факти на собі при тому маючи власний простір і вільний час для відпочинку. Сподіваюсь нова освіта буде набагато краще за стару, думаю ви зрозумієте чому.

Я навчаюсь в одинадцятому класі Білоцерківського колегіуму. Можу стверджувати, що учням випускних класів важко опанувати всю програму поданих предметів. Одинадцятикласники намагаються приділяти достатньо уваги всім предметам, які крадуть левову частку часу, що потрібна для профільних. Звичайно, наша система освіти хоче підготувати дітей всебічно розвинутих і це добре. Але, існує одне «але», в 11-му класі з’являються чотири нових предмети, такі як: Астрономія, Економіка, Екологія та Людина і Світ. Зовсім нові галузі, великий обсяг та заразом брак часу на їх опанування. Найбільша помилка старої системи – це надмірне навантаження на останній рік навчання.

Школа – джерело знань. В середньому старшокласник проводить у школі 7-9 годин, потім відвідує трьох-чотирьох репетиторів для того щоб підготуватись до Державної Підсумкової Атестації та Зовнішнього Незалежного Оцінювання. У школі погано вчать чи завдання екзаменів не відповідають поданій системі ? В чому проблема? Чому ж діти та їх батьки витрачають гроші та час на інших «домашніх» вчителів?

Є багато запитань щодо старої системи освіти, але я плекаю надію, що «нова українська школа» змінить моє ставлення і ставлення багатьох школярів до освіти в Україні, що лише за 20 років ми побачимо результат реформи в дії. Сподіваюсь наступні випускні класи не стикатимуться з такими ж проблемами як і ми.

Злата НОВОСЕЛЬСЬКА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

м.Біла Церква, Київська область

Джерело фото: http://borova.info/reformi/shho-take-nova-ukra%D1%97nska-shkola-i-yak-vona-pracyuye.html

The post Нова українська школа: на які зміни сподіваються школярі appeared first on Я - журналіст.