Кожного року Лувр відвідує понад 10 000000 людей і 80% з них приходить тільки заради однієї картини. Та до XX століття Джоконда не була такою відомою. Вона була популярною, лише у вузьких колах любителів живопису. Понад століття вона не викликала особливого інтересу відвідувачів. Все змінилось 21 серпня 1911 року. У цей день французький художник Луї Беру зайшов у відомий паризький музей, аби продовжити змальовувати з Мона Лізи копію. Дійшовши до потрібного місця, Луї з подивом дивився на голу стіну. Він одразу ж звернувся до охорони. Та вони не відреагували, мовляв картину забрали фотографувати із рекламною метою. Через декілька годин художник, зі скандалом, дістався до директора Лувру і нарешті почалось розслідування.

Найбільшу роль у розслідуванні зіграла преса. Кожна газета старалась переплюнути іншу. Хтось називав це “пограбуванням століття”, інші “Національною катастрофою”. Журналісти висували неймовірну кількість гіпотез, хто і навіщо вкрав «Джоконду». У поліції було набагато менше версій. Жодна з їх гіпотез не була підтверджена. У відчаї, поліція почала арештовувати інших художників.

Два роки ніхто не знав, де знаходиться «Джоконда», зате сама картина стала відома по всьому світу. Грабіжника спіймали. Ним виявився італієць Вінченцо Перуджа. Його зловили після спроби продати картину директорам галереї Уффіці у Флоренції. Вінченцо арештували на 6 місяців.

Навіщо ж злочинець обрав Джоконду?  Є три версії цього вчинку: патріотична, раціональна і казкова. Перша версія полягає в тому, що Перуджі хотів відновити справедливість та повернути картину на батьківщину. Інша версія полягала в тому, що грабіжник викрав картину, аби продати її. Однак у Перуджі не було зв’язків у світі мистецтва. Він думав, що з часом все заспокоїться і знайдуться покупці. Третя версія з’явилася після публікації Карла Декера. Він стверджував, що особисто знав замовника Едуардо де Вальферно, який розповів йому всі деталі цього пограбування. Ймовірно то вигадка журналіста, який хотів слави, адже навіщо грабіжнику розповідати про пограбування у всіх деталях?

Хто знає, чи була б «Мона Ліза» такою популярною, якби її не викрали. Завдяки Вінченцо, картина набула світової популярності, не без допомоги журналістів.

Катерина ПЕТРОВА, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

The post Історія викрадення відомої картини appeared first on Я - журналіст.